Цього року з держбюджету на предмет «Захист України» та реформу Нової української школи (НУШ) виділено 2,8 мільярда гривень. Звучить як інвестиція в майбутнє. Але за лаштунками освітніх тендерів ховається інша реальність — і далеко не завжди чесна.

Про це пише портал Акценти з посиланням на блогера Михайла Шнайдера. 

До редакції звернулися учасники ринку освітніх технологій, які прагнуть брати участь у тендерах на чесних і рівних умовах. Вони розповіли про схеми, що їх «кришують» Міністерство економіки та торгово-промислові палати.

Prozorro Market: прозорість лише на папері

Система «Prozorro.Продажі» створювалася для відкритих онлайн-аукціонів і чесної конкуренції. Prozorro Market позиціонується як зручна платформа для державних закупівель. На офіційному сайті обіцяють: «система унеможливлює маніпуляції».

Але на практиці все інакше. Щоб потрапити на майданчик, постачальник повинен пройти кваліфікацію, яка формально триває до 10 робочих днів. Насправді ж процедура часто розтягується на місяці.

Тоді виникає логічне запитання: як новостворені ФОПи та ТОВи, зареєстровані лише кілька тижнів тому, зі статутним капіталом у 1000 гривень і без власного виробництва, отримують доступ до Prozorro Market? Відповідь очевидна: «тому що комусь дуже треба».

За словами учасників ринку, ці «свіжі» компанії виграють тендери, а потім просто зникають. Товари не постачаються, школи залишаються без обладнання, а директори, яких звинувачують батьки, опиняються крайніми. Реформа освіти буксує, а навчальний процес перетворюється на хаотичний.

Тендерна піраміда

Замість чесної конкуренції формується піраміда тендерів, вершина якої, на переконання добросовісних учасників ринку, належить чиновникам МОН та Мінекономіки.

Китайські панелі та сумнівні сертифікати

Окремої уваги заслуговує ринок інтерактивних панелей, на якому обертаються сотні мільйонів гривень, а правила виписані так, що виграють лише «свої».

B-pro: герой із Китаю з фальшивим сертифікатом

Компанія B-pro продала понад 900 інтерактивних панелей у 2025 році — і це лише за офіційною статистикою. Упродовж усіх років присутності цієї торговельної марки на українському ринку панелі завозилися безпосередньо з Китаю, що підтверджується десятками сертифікатів, виданих у попередні роки.

Одним із таких документів є сертифікат на радіомодуль, оновлений у вересні 2024 року — ще до всієї історії з Ukraine Facility. Дивно, що цей сертифікат замовники й надалі активно вимагають у 2025 році. Ось приклади таких випадків, а їх — сотні:

https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-07-14-006374-a

https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-08-13-011496-a

https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-07-02-009872-a

https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-06-06-002294-a

https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-06-24-003852-a

То де ж правда? Панелі залишаються китайськими, як і в попередні роки, чи компанія подає недійсний сертифікат?

Наше журналістське розслідування дійшло висновку: сертифікат справді дійсний, адже ТОВ «Еду ЛОГ» у 2025 році імпортувало понад 500 інтерактивних панелей B-pro із зазначенням країни походження — Китай.

Якщо нам вдалося так легко простежити й довести порушення під час отримання сертифіката У-1, це цілком зможуть зробити й аудитори з ЄС.

У такому разі Україна ризикує не лише втратити виплати, а й отримати штраф за грубі порушення та спробу ввести в оману.

Promethean: китайський слід у «британському бренді»

Promethean World Ltd офіційно зареєстрована у Великій Британії, але ще з 2015 року компанія належить китайському гіганту NetDragon Websoft (дані з Wikipedia). І вже тут виникає перший дисонанс: жоден елемент цієї конструкції не відповідає умовам Ukraine Facility.

У 2025 році українська компанія ТОВ «БІ2БІ Солюшнз» оголосила про «великий прорив»: начебто перевезла в Україну цілий китайський завод Shenzhen KTC Technology Group (Shenzhen, Guangdong 518129, China) і розпочала випуск інтерактивних панелей під відомим світовим брендом Promethean. Звучить переконливо, але документи малюють зовсім іншу картину.

У митних деклараціях ті ж самі «українські» панелі зазначаються як імпортовані з Китаю. Тобто на кордоні вони проходять як «інтерактивні панелі, країна походження — Китай», а в сертифікатах магічним чином перетворюються на «вироблені в Україні». Ба більше — на офіційному сайті Promethean World немає жодної згадки про «українське виробництво» чи нову лінійку панелей.

Фактично маємо справу з грубим порушенням при видачі сертифіката У-1, коли правила «підганяють» під своїх. Це ще один приклад того, як світовий бренд використовується як ширма для корупційних маніпуляцій на українському ринку.

ІСН: перші — і після цього просто зникли

Компанія ІСН, яка першою на ринку отримала сертифікат У-1 — ще до того, як про його необхідність стало відомо, — за пів року не поставила жодної панелі. Ми зробили запити до митниці. Ця компанія не імпортувала з початку року жодного компонента чи деталі для інтерактивної панелі і взагалі нічого не імпортувала з дати свого заснування.

Напевно, ІСН побудувала завод з виробництва екранів в Україні (а це інвестиції в мільярди доларів США), раз вони стверджують, що все виробляють тут і ще не завезли жодної деталі.

I-board: «виробник» із нульовим штатом і паперовим бізнесом

 Компанія I-board на ринку освітніх технологій виглядає як ще один приклад того, як «паперові» структури отримують доступ до державних коштів. За даними OpenDataBot, під брендом I-board працює ТОВ «Житомирський обласний магазин наочних посібників та навчального обладнання» (ЄДРПОУ 43738449).

Однак офіційні цифри ставлять під сумнів будь-які розмови про виробництво: це ТОВ зі статутним капіталом усього 1 000 гривень і нульовим штатом, яке до 2024 року фактично не мало ні доходів, ні прибутків.

Попри це, компанія примудрилася потрапити до державних закупівель і минулого року поставила всього 50 панелей. Фактично маємо класичний приклад «тендерного привида»: на папері — «виробник обладнання», а на практиці — торгова прокладка без працівників, досвіду та власних потужностей.

І таких структур у сфері освіти — чимало.

Освітні гроші чи корупційна мережа?

Зриви закупівель у школах — лише один елемент масштабної корупційної мережі. Схожі схеми функціонують у медицині, транспорті та енергетиці. Добросовісні компанії стають заручниками системи, яку чиновники використовують у власних інтересах.

У результаті бюджет втрачає, діти залишаються без сучасної освіти, батьки забирають дітей за кордон, а реформи буксують. Виграють ті, хто звик жити «за схемами».

Роль Мінекономіки та ТПП

 Учасники ринку зазначають: схема неможлива без надійного «даху». Міністерство економіки та Торгово-промислова палата фактично контролюють доступ компаній до тендерів.

«Хочеш працювати — неси документи через “правильні кабінети”. Інакше навіть не пробуй», — каже представник компанії, яка програла торги.

А хто у програші? Школи, вчителі, учні, батьки й держава.

Війна на два фронти

Україна воює не лише з російським агресором, а й із внутрішніми «схемниками». Компанії, що обирають корупцію та фальш замість прозорої роботи, — чиї інтереси вони реально обслуговують? Можливо, не українські.

Хто зупинить цю схему? Антимонопольний комітет? МВС? СБУ чи ГУР? Або одразу Офіс Президента, який уже не вперше розгрібає проблеми на місцях?

«Говорити, що зараз монополізується ринок ТПП, можемо лише в кулуарах», — визнає представниця МОН Анна Моренко на зустрічі з виробниками.

«Якщо не зупинити корупцію в освіті, монополія ТПП і Мінекономіки перетворить реформу на чергову фікцію», — додає наш співрозмовник.

Чесні гравці — за чесну гру

Вимога бізнесу проста: припинити шахрайську схему Торгово-промислової палати, повернути декларацію виробника та відновити чесні правила конкуренції.

Освіта — не ринок для «друзів по тендерах». Це фундамент держави.