Верховний суд направить подання до Конституційного суду щодо «закону Ігоря Мазепи». Він передбачає обнулення претензій до дерибанників лісів та узбереж, якщо з моменту незаконного привласнення комунальної чи державної землі пройшло понад 10 років. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на громадську ініціативу «Голка».

Якщо ж десятирічний термін не сплив – то з бюджету громади чи держави треба на рахунок суду внести депозит – ринкову вартість оспорюваного майна, інакше суд не буде розглядати позов. За те, щоб підтримати подання до Конституційного суду на пленумі Верховного суду проголосували 79 суддів, а проти – 28.

Голова Господарського касаційного суду Лариса Рогач пояснила, що є низка судових справ, які вже розглядалися і їх відправили на повторний розгляд у нижчі інстанції. «До суду позивач звернувся ще 2023 році. Справа пройшла коло. Судові рішення були прийняті, скасовані і справа направлена на другий розгляд. Але у 2025 році прийняли цей закон і виникли певні питання щодо зворотності в дії часі певних положень. Суди почали застосовувати положення цього закону і вимагати, щоби сторона внесла відповідні кошти як передумову розгляду», – каже вона.

Рогач навела у своєму виступі одну із таких справ, яка перебуває на розгляді у господарського суду Тернопільської області, де у задоволенні клопотання щодо внесення депозиту суд відмовив, посилаючись на норму Конституції. Рогач зауважила, що до Верховного суду надійшло звернення розглянути подання до Конституційного суду і пояснила, чому до ініціативи Верховної Ради надати закону зворотну дію у часі виникли питання.

«Тут мова іде про надання зворотної дії щодо тих позовних заяв, які надійшли до суду до прийняття закону. Чи не має тут втручання у процес відправлення правосуддя і відповідно щодо основного фундаментального елементу верховенства права – правової визначеності? Простими словами, особа, яка зверталася до суду вона знала правила і розраховувала, що після нового розгляду справу розглянуть саме за такими правилами. Вийшло так, що процесуальні правила були змінені», – зазначила голова Господарського касаційного суду.

Рогач наголосила, що це може вплинути на результати розгляду справ, де однією зі сторін є держава і що Верховний Суд своїм листом до прийняття закону Верховною Радою надсилав свої застереження комітету з питань правової політики і стосувалися вони неконституційності норми.

Нагадаємо, 12 березня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12089 у другому читанні та в цілому. Ініціатива передбачає обнулення претензій до тих, хто зумів заволодіти ділянкою у лісі чи на узбережжі, якщо з моменту її привласнення пройшло 10 років і вони потрапили у приватні руки.

Якщо 10-річний строк дерибану ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду аби врятувати майно, з державного чи місцевого бюджету треба буде покласти на депозит вартість майна, яке громада чи держава захоче повернути. Таким чином той, хто заволодів лісами чи узбережжям, залишиться або з набутим майном, яке взагалі не могло бути в обігу, або з бюджетними грошима. Він виграє, що так, що так, а програє держава.

Згодом президент Володимир Зеленський підписав закон. Президент не зважив на петицію, яку подав Мішель Терещенко з вимогою ветувати закон і яку підтримали понад 25 тис. громадян. Одразу після того, як закон вступив в силу, Господарський суд міста Києва відмовився відкривати провадження у справі щодо Протасового Яру. Цю зелену зону столиці захищав ще до повномасштабного вторгнення загиблий киянин-розвідник Роман Ратушний.

У вересні 2025 року Європарламент ухвалив Резолюцію, в якій йдеться про те, що норми «закону Ігоря Мазепи» не відповідають європейським стандартам, бо дозволяє легалізувати у приватній власності земельні ділянки, які незаконно були виведені у приватну власність з державної власності, включаючи ліси та водні об’єкти. Такий підхід не належить до правової системи ЄС і у наявному формулюванні містить юридичну невизначеність, яка зробить повернення такої землі у власність держави неможливим.