Деталі атаки

Під час масованої атаки Росії на Україну 19 безпілотників порушили повітряний простір Польщі. У Варшаві назвали це "безпрецедентним актом агресії". Через загрозу для авіації Польща тимчасово закривала чотири аеропорти, зокрема варшавський імені Шопена, Варшава-Модлін, Жешув-Ясіонка та Люблін.

Прем'єр-міністр Дональд Туск згодом повідомив, що в ніч на середу, 10 вересня, в польському повітряному просторі зафіксували 19 російських дронів, значна частина яких залітала з боку Білорусі. За попередніми даними, чотири безпілотники вдалося знищити, причому останній був збитий о 6:45 ранку (07:45 за київським часом). Додамо, що один з дронів упав на житловий будинок у Люблінському воєводстві - у населеному пункті Вирики-Воля, приміщення пошкоджено, але ніхто не постраждав.

Міжнародна реакція не змусила на себе чекати. Однак вона була доволі стриманою. Звісно, найсильніше відреагувала сама Польща.Вона запросила термінове засідання Ради Безпеки ООН для обговорення порушення свого повітряного простору російськими дронами. А НАТО активувало статтю 4, що передбачає консультації між державами-членами у разі загрози одній зі сторін.

Своєю чергою міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Штатам слід усвідомити марність спроб домовитися з Путіним, бо Росія не планує завершувати війну проти України. Він підкреслив, що удари безпілотниками тепер торкнулися й НАТО, і лише сильні кроки змусять Путіна усвідомити безперспективність своїх планів.

Втім в НАТО зреагували значно скромніше. Генсекретар Марк Рютте назвав поведінку Росії "нерозважливою".Також Альянс не розглядає заліт російських дронів на територію Польщі як напад, але вважає його навмисним.

А президент США Дональд Трамп припустив, що порушення повітряного простору Польщі могло бути помилкою, при цьому зазначивши, що він незадоволений "нічим, що пов'язано з цією ситуацією". Ба більше, 12 вересня американський президент відкрито заявив: не братиме прямої участі в захисті Польщі.

Але така реакція лише провокує агресора.

Росія сіє розбрат в Альянсі

За словами співдиректора програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексія Мельника, російська атака на Польщу була спланованою провокацією. Її головна мета - зруйнувати НАТО зсередини, посіявши розбрат між країнами-членами.

Росія намагається втягнути Альянс у дискусію, чи вважати атаку актом агресії. Мельник в інтерв'ю виданню Главред пояснює, що країни, які відчувають безпосередню загрозу (Польща, країни Балтії), наполягатимуть на рішучій відповіді. Водночас інші члени НАТО можуть дотримуватися протилежної точки зору, що підірве довіру до колективних гарантій. Це, на думку експерта, оновлення класичного питання: "Хто готовий помирати за Нарву?", яке тепер може звучати як "Хто готовий помирати за Жешув?".

Про наслідки атаки і реакцію на неї міркує і політолог Петро Олещук. На своїй сторінці в Facebook він пише, що атака Росії безпілотниками на Польщу стала першим серйозним випробуванням для системи колективної безпеки НАТО, яка вже переживає не найкращі часи. За словами Олещука, відповідь Альянсу на цю провокацію виявилася "беззубою", що лише розмиває межі можливого для агресора.

На думку експерта, головна проблема полягає у двох речах:

• Відсутність чіткої позиції. НАТО та його ключові країни обмежилися загальними заявами про "засудження" та "занепокоєння". Це свідчить про нездатність Альянсу виробити єдину позицію навіть на рівні формулювань.
• Пасивна оборона. Замість рішучої відповіді, НАТО обрав пасивну оборону, зосередившись на посиленні ППО. За словами Олещука, це гра за правилами Кремля, який може без проблем наростити кількість дронів. Такий підхід лише заохочує Росію, яка буде поступово розширювати межі дозволеного.

Основна мета Кремля – не захоплення Польщі, а розхитування НАТО та посилення антиєвропейських настроїв, теж вважає Олещук. Системні провокації дозволять Росії просувати своїх агентів впливу та ілюструвати "безпорадність" структур НАТО, що підриває довіру до Альянсу в країнах Східної Європи.

На думку політолога, НАТО мало б діяти активно. По-перше, перенести ППО в Україну.Це дозволило б збивати російські дрони на підльоті до кордонів країн Альянсу, що стало б зрозумілою для Росії відповіддю. По-друге, завдати удару по тилу агресора. Олещук вважає, що найкращим сигналом для Росії став би спільний удар України та західних партнерів по місцю виробництва Шахедів у Єлабузі.

Однак, на думку Олещука, НАТО не піде на такий крок, оскільки Сполучені Штати, які є "головою" Альянсу, зараз живуть ілюзіями "перезавантаження" відносин з Росією. Замість допомоги Україні, НАТО почне накопичувати ППО "для себе", що може спричинити нестачу ракет та систем для України і лише посилити агресивні настрої в Росії.

А в Європу знову полетять Шахеди.

Увага на Захід-2025

У п’ятницю, 12 вересня, у Білорусі стартувало спільне стратегічне навчання збройних сил Білорусі та Росії Захід-2025. Навчання триватимуть до 16 вересня.

Видання Bild повідомляє про зростаючу тривогу в Європі щодо російських навчань, у яких бере участь 30 тисяч військовослужбовців. Існує побоювання, що ці сили можуть бути використані для нападу на одну з країн НАТО, як це було після навчань Захід-2021, коли Росія вторглася в Україну.

Однак цього разу країни Альянсу демонструють, що враховують такий сценарій. Окрім спільних навчань, Польща, Німеччина та інші країни активно інвестують у свої збройні сили, щоб посилити східні кордони НАТО.

На думку оглядача видання Петера Тіде, у російського президента є три можливих варіанти дій: залишити війська на місці, щоб постійно загрожувати Заходу; здійснити нове вторгнення в Україну з території Білорусі; відвернути увагу на Білорусь, щоб завдати удару в іншому місці.

Тіде вважає, що Путін демонструє силу на тлі неготовності країн Альянсу. Це підтверджує інцидент з російськими дронами, які вторглися в повітряний простір Польщі. Не всі БпЛА були збиті, а для знищення дешевих дронів використовувалися дорогі ракети. Оглядач порівняв таку ситуацію зі "стрільбою з гармат по горобцях", відзначаючи, що європейці виглядають непідготовленими до дорослих проблем.

Про неготовність і страх пише й публіцист Віталій Портников . В своєму блозі на OBOZ.UA він переконує: повітряна війна Путіна проти Європи набуває системного характеру – і все це відбувається на тлі чергових російсько-білоруських військових навчань, які також викликають занепокоєння сусідів. Портников зауважує, що війна вийшла за межі України.Це вже не просто війна Росії проти України, а конфлікт Путіна проти Заходу.

Західні політики намагаються ігнорувати цей факт, заявляючи, що їхні країни гідно відповідають на російські провокації. Однак Портников стверджує, що це ілюзія. Якщо Кремль продовжить атакувати Європу дешевими дронами, які "офіційно" не визнаються, НАТО буде змушене постійно підіймати авіацію та закривати аеропорти, що швидко перетворить Центральну Європу на регіон хронічної нестабільності.

На думку Портникова, єдиною причиною, чому західні союзники досі не готові збивати російські безпілотники над Україною, є страх. Публіцист зазначає, що страх нівелює перевагу Заходу в ресурсах і технологіях, дозволяючи Путіну переходити нові "червоні лінії". Він переконаний, що спільне патрулювання українського неба на заході та півдні могло б позбавити поляків і румунів загрози від Шахедів, а Україні дало б змогу зосередитися на захисті інших регіонів. Однак, за словами Портникова, "логіка страху - поганий союзник". Це змушує європейські столиці просити більше систем ППО для себе, замість ухвалення рішення, яке могло б зупинити Путіна.

"У цій грі страху і відмовок переможець поки що один. І він у Кремлі. Якщо Захід не змінить логіку дій, Шахеди й надалі літатимуть не лише над Ковелем і Львовом, а й над Варшавою та Бухарестом. А може й далі – там, де ще вчора здавалося неможливим",– робить висновок експерт.

Валерія Шипуля