Верховний Суд направить подання до Конституційного Суду щодо скандального "закону Ігоря Мазепи". Про це повідомляє громадська ініціатива "Голка".

Як пише "Голка", так званий "закон Ігоря Мазепи", передбачає "обнулення претензій до дерибанників лісів та узбереж, якщо з моменту дерибану комунальної чи державної землі пройшло понад 10 років".

"Якщо ж десятирічний термін не сплив – то з бюджету громади чи держави треба на рахунок суду внести депозит – ринкову вартість оспорюваного майна, інакше суд не буде розглядати позов. За те, щоб підтримати подання до Конституційного суду на Пленумі Верховного Суду проголосували 79 суддів, а проти – 28", – повідомляє громадська ініціатива.

Голова Господарського касаційного суду Лариса Рогач, пояснила, що є низка судових справ, які вже розглядалися і їх відправили на повторний розгляд у нижчі інстанції.

"До суду позивач звернувся ще 2023 році. Справа пройшла коло. Судові рішення були прийняті, скасовані і справа направлена на другий розгляд. Але у 2025 році прийняли цей закон і виникли певні питання щодо зворотності в дії часі певних положень. Суди почали застосовувати положення цього закону і вимагати, щоби сторона внесла відповідні кошти як передумову розгляду", – заявила Рогач.

Вона також навела прикладще однієї справи, що перебуває на розгляді господарського суду Тернопільської області, де у задоволенні клопотання щодо внесення депозиту суд відмовив, посилаючись на норму Конституції. Та пояснила, чому винкили питання до ініціативи Верховної Ради надати закону зворотну дію у часі.

"Тут мова іде про надання зворотної дії щодо тих позовних заяв, які надійшли до суду до прийняття закону. Чи не має тут втручання у процес відправлення правосуддя і відповідно щодо основного фундаментального елементу верховенства права – правової визначеності? Простими словами, особа, яка зверталася до суду вона знала правила і розраховувала, що після нового розгляду справу розглянуть саме за такими правилами. Вийшло так, що процесуальні правила були змінені", – зазначила Рогач.

Нагадаємо, так званий "закон Ігоря Мазепи" – це  законопроєкт №12089, який подав і лобіював депутат "Слуги народу" Ігор Фріс, пов'язуваний у медіа з групою олігарха Ігоря Коломойського. У вересні Європарламент розкритикував його, позаяк він створює правовий хаос і загрожує євроінтеграції України. Аналітик Української природоохоронної групи Петро Тєстов наголосив, що документ не лише суперечить нормам ЄС, а й Конституції України. Ще до ухвалення закону голова Господарського касаційного суду Лариса Рогач попереджала: суди можуть керуватися Конституцією, а не цим законом. 

"Голка" дослідила, що медіа протягом року вели лобістську кампанію забудовників, створюючи сприятливе інформаційне поле для ухвалення "закону Мазепи". Першою жертвою норми став Протасів Яр – зелена зона Києва, яку свого часу захищав загиблий воїн Роман Ратушний. 

Під час голосування, за законопроєкт не віддала жодного голосу лише фракція "Європейська Солідарність".

Читайте також: Українці скаржаться на неможливість підписати петицію з вимогою ветувати важливий законопроєкт: в ОП відповіли

Дивіться також:

• Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій
• Підтримайте "5 канал" на "Патреоні"

Друзі, підписуйтеся на  "5 канал" у Telegram . Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі  WhatsApp . Для англомовної аудиторії маємо  WhatsApp англійською