Минулого тижня польський повітряний простір порушили майже два десятки російських безпілотників, які залетіли з України та Білорусі. Появу російських безпілотників у небі Польщі називають найсерйознішим порушенням повітряного простору НАТО з моменту заснування альянсу понад 75 років тому. У понеділок, 15 вересня, безпілотник літав над урядовими будівлями у Варшаві та президентською резиденцією. Як Польща і НАТО будуть захищатися від російських дронів.

Повітряний патруль 

За даними The Economist, повітряний щит Альянсу складається з кількох частин. Перше завдання — виявлення загроз. НАТО володіє парком із 14 літаків далекого радіолокаційного виявлення та управління, які зазвичай базуються в Гайленкірхені, Німеччина. Борти ДРЛО можуть відстежувати російські літаки, безпілотники та ракети на території України та Білорусі. Також Альянс має безпілотники RQ-4 D Phoenix, які виконують тривалі місії на великих відстанях і базуються в Сігонеллі на Сицилії.

Польща минулого року уклала контракт на 1 млрд доларів на купівлю американських аеростатів з радарами та системами розпізнавання «свій/чужий». Американські війська в Європі також експериментували з акустичними датчиками, схожими на ті, які Україна використовує для вловлювання звуку наближення дронів.

Друга частина системи ПРО НАТО складається з винищувачів, розгорнутих у Східній Європі. Зараз Італія, Іспанія та Угорщина охороняють повітряний простір країн Балтії, Італія також патрулює територію Румунії, а Нідерланди та Норвегія — Польщі.

Літаки союзників, які виконують патрулювання по черзі, можуть контролювати повітряний простір за допомогою радарів, супроводжувати російські літаки, а за потреби — збивати цілі, як це було 10 вересня.

Система з проблемами

Третій компонент — наземні системи ППО, йдеться в матеріалі The Economist. У східноєвропейських країн є свої радари та деякі засоби оборони, доповнені ЗРК Patriot, які можуть перехоплювати літаки, крилаті та балістичні ракети. Німеччина направила батареї Patriot до Польщі, і те саме планують зробити Нідерланди. США та деякі європейські союзники також використовують есмінці з радарами далекої дії та перехоплювачами. Крім того, у США є наземні радари в Румунії та Польщі.

The Economist пише, що теоретично це грізний щит, але на практиці система недосконала. Одна з проблем, за версією авторів, — те, що багато більших систем ППО було відправлено в Україну, яка зазнає масованих ракетних і дронових ударів, і арсенал у Європі дещо виснажився. У серпні Німеччина під тиском президента США Дональда Трампа пообіцяла передати Україні ще дві системи Patriot, а потім і інші, взамін яких отримає нові від США. Вашингтон також нещодавно перенаправив Україні швейцарське замовлення на Patriot. У червні генсек НАТО Марк Рютте говорив, що Альянсу потрібно буде на 400% наростити свої засоби ППО, щоб відповідати офіційним планам.