Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) зробила інвестиційне зобов’язання в Американсько-український інвестиційний фонд відбудови розміром $75 млн. Україна подвоїть цей внесок. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на премʼєр-міністерку Юлію Свириденко.

«Таким чином, ми формуємо стартові позиції Інвестиційного фонду відбудови із сукупних $150 млн. Це ще один важливий крок у процесі запуску повноцінної роботи фонду, і відсьогодні можемо заявити: операційна робота стартувала», – заявила вона.

За словами Свириденко, першими стануть проєкти в енергетиці, інфраструктурі та сфері критичних мінералів. Три проєкти планують реалізувати до кінця 2026 року.

«Важливо, що фонд будується на принципі рівності. Україна бере на себе такі самі фінансові зобов’язання, як і американська сторона. Це не лише демонструє нашу відповідальність, але й підкреслює, що ми розглядаємо фонд як спільний інструмент відновлення і довгострокової співпраці. Це рішення відкриває шлях до фінансування перших масштабних проєктів, створення сучасних виробництв, нових робочих місць і технологічних рішень, які зміцнюватимуть економіку та безпеку України», – пояснила глава українського уряду.

Зазначається, що інвестиції підтримають відбудову України та довгострокове економічне відновлення, зміцнять ланцюги постачання природних ресурсів США та сприятимуть економічному зростанню, безпеці та інноваціям США. Капітал підтримає початковий етап інвестування перед поступовими внесками роялті з України до фонду.

«Розміщуючи цей початковий капітал, ми прагнемо каталізувати інвестиції приватного сектору в Україні через інвестиції фонду, відновити критично важливу інфраструктуру, розкрити природні ресурси та забезпечити економічне процвітання для Сполучених Штатів та України. Ці інвестиції підкреслюють партнерство DFC з Україною, спрямоване на сприяння відновленню країни та доступу наших країн до критично важливих природних ресурсів, необхідних для забезпечення національної безпеки», – сказав керівник інвестицій та керівник апарату DFC Конор Коулман.

Нагадаємо, 3 вересня відбулося перше засідання керівної ради Інвестиційного фонду відбудови. Раніше Кабінет міністрів делегував представників до керівної ради Американсько-українського інвестфонду відбудови. Українську сторону представляють міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев, заступник міністра Єгор Перелигін та державний секретар Міністерства закордонних справ Олександр Карасевич.

У травні Україна та США завершили всі процедури для початку роботи спільного Фонду відновлення. Верховна Рада ратифікувала угоду про копалини між Україною та США. За відповідне рішення проголосували 338 народних депутатів. Не голосували – девʼятеро. Також Зеленський підписав закон про ратифікацію угоди про надра зі США.

Як відомо, Україна та США підписали угоду про корисні копалини та економічне партнерство. Угода передбачає, що США та Україна створять Інвестиційний фонд з відбудови України, який залучатиме глобальні інвестиції в українську державу. Згідно з основними положеннями угоди, повна власність і контроль залишаються за Україною.

Угода про спільний фонд є безстроковою, вона передбачає, що Україна інвестує частину доходів від нових рентних та ліцензійних платежів у свою ж економіку. Альтернативою є витрата цих бюджетних коштів на споживання. Згідно із нею, прибутки з інвестицій розподілятимуться між США й Україною після перших 10 років роботи фонду.

Фонд дозволяє робити довгострокові інвестиції, що особливо важливо в контексті критичних мінералів, де розробка одного родовища може займати роки. Водночас американські компанії не матимуть переваг у доступі до українських надр через угоду. Зокрема, коли буде відбуватися аукціон на спецдозвіл чи ліцензію на видобуток певного виду копалин – цей конкурс відкритий і фонд взагалі не присутній. Брати участь можуть компанії з різних країн.