Білорусь стикається зі значним спадом у промисловості. За даними Служби зовнішньої розвідки України, за вісім місяців 2025 року виробництво в країні скоротилося на 0,8%, а експорт до країн «дальньої дуги» впав на 10%. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на СЗРУ.

Як зазначає СЗР, найбільший спад спостерігається в регіонах із нафтопереробними підприємствами, зокрема у Вітебській (–4,2%) та Гомельській (–2,7%) областях. Проблеми російських НПЗ не допомогли білоруським заводам, які скорочують виробництво через труднощі з продажем пального за вигідною ціною.

Уряд Білорусі визнав, що товари, які не знаходять попиту на російському ринку, важко перенаправити на інші напрями. Торгівля з Китаєм, зокрема, суттєво скоротилася.

Додаткові ризики для економіки Білорусі виникли після закриття Польщею кордону. Минулого року ЄС був одним із ключових напрямків для білоруського експорту, і 64% цих поставок йшли саме через Польщу.

СЗР зазначає, що білоруська промисловість опинилася в скрутному становищі через одночасне скорочення попиту на російському ринку та обмеження доступу до ЄС, що посилює економічну вразливість країни.

Нагадаємо, Міністерство закордонних справ Білорусі зобовʼязало чеського дипломата покинути країну. Це сталося після того, як Прага вирішила вислати білоруського представника. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Reuters.

«Сьогодні до Міністерства закордонних справ Білорусі був викликаний виконувач обов'язків глави дипломатичної місії Чехії в Білорусі Томаш Крил. Йому у відповідь було заявлено про оголошення персоною нон грата чеського дипломата (радника), який має протягом 72 годин покинути територію Білорусі», – сказав речник МЗС Білорусі Руслан Варан.

Зазначається, що цього місяця Чехія і Польща вислали білоруських дипломатів за шпигунство. Польща також заарештувала ще одну особу, яку вона звинуватила у шпигунстві на користь Білорусі.

Раніше повідомляли, що Литва залишається непохитною у своїй санкційній політиці щодо Білорусі та Росії, і не збирається знімати заборону на транзит білоруських калійних добрив. Про це заявила голова литовського уряду Інга Ругінене, повідомляє «Главком» із посиланням на телеканал LRT.

Ругінене зазначила, що санкційний тиск на агресора потрібно не зменшувати, а нарощувати.

«Якщо ми не підемо далі і не тиснутимемо щодо санкцій і жорсткого підходу до агресора, буде погано. Можливо, США тиснутимуть, але, гадаю, ми тут непохитні», – заявила вона.

Прем'єрка Литви не підтримує ідею послаблення санкцій, вважаючи, що наступний пакет обмежень має бути ще жорсткішим.