Головне:

• Суть і символи свята: що насправді означає Рош га-Шана для юдеїв
• Свято Нового року: як євреїв відзначають Рош га-Шана в Україні
• Очікування Судного дня: що таке Йом-Кіпур і як його відзначають
• Чому хасиди зі всього світу їдуть в Умань на єврейський Новий рік?
• Чи можуть не юдеї приєднуватись до святкувань Рош га-Шана?

22-24 вересня юдеї відзначають Рош га-Шана – свято початку Нового року. Традиційно воно припадає на середину вересня – початок жовтня. За віруваннями юдеїв, у Рош га-Шана Бог визначає долю людини на наступний рік, втім це рішення може бути змінене протягом наступних десяти днів.

Тому після Нового року починаються дні каяття – так віряни сподіваються отримати благословення від Господа на 10-й день, який називають Судним днем. Зараз юдеї зустрічатимуть 5 786 рік.

Однією із традицій у ці дні є паломництво до могили цадика Нахмана в Умані – засновника брацлавського хасидизму. З цією метою в Україну вже приїхали понад 40 тисяч іноземних паломників.

РБК-Україна розпитало Директора Українсько-Ізраїльського Інституту стратегічних досліджень імені Голди Меїр, художника і громадського діяча, доктора психології Альберта Фельдмана про традиції святкування Рош га-Шана в Україні та його значення для юдеїв.

Рош га-Шана: про суть і символи юдейського свята

– Пане Альберте, розкажіть про значення Рош га-Шана для юдеїв?

– Рош га-Шана – один із головних єврейських свят. Він означає початок Нового року і початок циклу оновлення. Дослівно Рош га-Шана перекладається, як "голова року".

З цього дня ми починаємо відлік нового смислу релігійно-філософського життя. Святкування в основному полягає у додаткових молитвах, бо з Рош га-Шана розпочинається 10-денний цикл, коли єврей має пройти спокуту, згадати свої гріхи за минулий рік і прийти "очищеним" та осмисленим до іншого свята – Йом-Кіпур, який називають Судним день. Він настає через 10 днів після Рош га-Шана.

Оскільки у ці дні євреї згадують свої гріхи за минулий рік, то їх ще називають страшними днями. Вони не є ні святковими, ні траурними, але в цей період людина має більше думати про свої вчинки, більше молитися.

Ці 10 днів після Рош га-Шана – це дні спокути й сповіді перед самим собою, оскільки євреї не сповідаються перед рабинами чи релігійними авторитетами. Ми самі для себе робимо висновки, які змушують нас стати кращими, провести наступник рік праведніше, із більшою кількістю добрих справ.

Художник Альберт Фельдман (скриншот)

– Як святкують єврейський Новий рік?

– Цьогоріч Рош га-Шана настане 22 вересня близько 8 години вечора. У цей момент закінчиться перша молитва до свята. Її читають у всіх синагогах світу практично одночасно. Після неї – святкова трапеза із символічними продуктами, які є візуальними символами Нового року.

На святковому столі має бути гранат – це одночасно символ Нового року і символом 613 заповідей. А ще – символом багатства і всього найкращого, що люди хочуть побажати одне одному у Новому році. Також мають бути яблука. Їхня округла форма – це завершеність і повнота року. Ще один важливий символ – на столі обов’язково має бути приготована голова риби або голова барана. Це символи початку, лідерства, нового старту.

Під час вечері ми запалюємо дві свічки. Поширеним є помилкове уявлення про мінору під час трапези, але її можна запалювати тільки у храмі (синагога – не вважається храмом, євреї визнають лише Єрусалимський храм: вперше його зруйнували у VІ ст. до н.е, вдруге – у 69 році н.е. За юдейським вченням, втретє храм постане після пришестя месії, – Ред.). У свято ми вітаємо одне одного словами "Шана тува" – гарного року!

Більшість євреїв на святкування Рош га-Шана йдуть у синагоги, але можна відзначати і вдома. Головне, щоб за столом було 10 дорослих чоловіків (від 13 років). Бо колективна молитва вважається дійсною, коли присутні 10 чоловіків після обряду повноліття. Це не жорстка вимога, але в ідеалі має бути так.

Одним з основних у святкуванні єврейського Нового року також є сурмління у шофар (єврейський ритуальний музичний інструмент, зроблений з рогу тварини, – Ред.). Сурмлінням відкривають свято і ним закривають на 10-й день, коли відзначають Судний день. А на сам Рош га-Шана не сурмлять.

Яблука, мед, гранат є символами Рош га-Шана (фото: Getty Images)

Покута за гріхи і молитва: як юдеї готуються до Судного дня

– А що відбувається у Судний день?

– Судний день – це важкий день для євреїв, треба дотримуватися строгого посту – не можна ні їсти, ні пити. Винятки роблять тільки для хворих. Жінки і діти теж мають дотримуватись обмежень.

У цей день не можна носити шкіряне взуття, вмиватися, користуватися парфумами, носити коштовності, щоб не підкреслювати свою винятковість. Треба вдягати простий білий одяг. Цей день схожий на траур, але ним не є. У цей день єврей "очищується" від гріхів, які здійснив за минулий рік.

Цілий день у синагозі здійснюють кругові молитви, які наближують "очищення". Після цього відбуваються сурмління у шофар – це символ завершення очищувального дня.

– Чи є якісь особливості святкування Рош га-Шана саме в Україні?

– Взагалі усі єврейські громади живуть практично однаково. Тому все відбувається, як в Ізраїлі. Хіба що тут ми ще читаємо окрему молитву за перемогу України і мир.

А ще у діаспорі здавна склалась традиція, що всі свята відзначають два дні. Колись не було точних технологій і була ймовірність помилитись із датою, тому краще захопити ще один день, щоб не пропустити свято.

В Ізраїлі Рош га-Шана святкують два дні, коли воно випадає на суботу, бо це найважливіший день у євреїв.

Паломництво в Умань: чому тисячі хасидів їдуть на могилу Раббі Нахмана

– Щороку тисячі паломників зі всього світу їдуть в Умань на могилу засновника брацлавського хасидизму Раббі Нахмана. Звичаю дотримуються тільки прибічники цієї течії?

– Усі євреї по-різному сприймають цей звичай. Він доволі сучасний. Релігійні лідери "йдуть" в інший світ, тому євреї звертаються до їхніх могил. Таких місць в Україні насправді багато, бо весь хасидизм, як релігійно-містичний рух зародився саме тут. Такі могили рабинів є у Гадячі, Умані, Меджибожі. Під Києвом в Анатевці є огель (мавзолей) рабина Мордехая Чорнобильського.

Молитва на могилі дає особливий містичний смисл проханню єврея. Вважають, що у цьому місці увага Бога більше звернена на паству, йому легше почути людей, які до нього звертаються. Тому й до могил здійснюють паломництво, часто там відбуваються колективні прохання.

Але на могилу Раббі Нахмана приїжджають не тільки брацлавські хасиди, а й всі ті, хто вірить у його святість, вчення. Головний смисл у цьому – навернення до Бога. Людина може достатньо довго жити неюдейським життям, але коли ти зробив крок до Бога і дав обітницю на могилі Раббі Нахмана, ти тут же стаєш праведником.

Багато хто жадає цієї праведності і прагне її доказувати щороку, тому різні представники хасидських течій їдуть в Умань, щоб молитися. Але їдуть також і на інші могили. Ще раз підкреслю, що в Україні доволі багато пам’ятних місць, де поховані великі рабини і на їхніх могилах відбуваються чудеса.

У Рош га-Шана там особлива атмосфера, є відчуття свята. Українські юдеї теж здійснюють паломництво у ці місця. У Рош га-Шана будуть заповнені усі синагоги, а не тільки Уманська площа.

Хасиди в Умані відзначають Рош га-Шана (фото: РБК-Україна)

Про Рош га-Шана у творчості, єврейську громаду і взаємодію культур

– Не юдеї можуть приєднуватись до святкування Рош га-Шана?

– Не думаю, що для інших конфесій це важливо, оскільки це юдейське свято. Заборон на присутність під час святкування нема, але і запрошень також не дають. Людина, яка хоче дізнатись більше про традиції Рош га-Шана, може прийти у синагогу, вони відкриті, оскільки це публічні місця.

Є інші свята, коли євреї хочуть розділити свою радість з не юдеями. Це Ханука, а ще – Суккот, який наступає через кілька днів після Судного дня. У ці дні активніше відбувається взаємодія між різними релігійними групами. А Рош га-Шана – це більш особистісне свято, коли євреї починають спокутувати гріхи.

Зазначу, що саме святкування Рош га-Шана у синагозі не можна фотографувати, як і загалом у синагозі на всі свята.

– Ви як художник використовуєте символи Рош га-Шана у своїй творчості?

– Десь з 2019 року у мене почала народжуватись серія робіт, що пов’язані із Рош га-Шана. Зараз напередодні свята я завершив чергову картину. У своїй творчості я використовую метафоричні образи такі як ваги – це символ зважування добрих і поганих справ. Також присутні, сходи, арка чи двері, як символ переходу. Це все візуальні смисли Нового року. Суть цих картин у тому, щоб підштовхнути людей до роздумів.

Картини Альберта Фельдмана із серії про Рош га-Шана (фото: Альберт Фельдман)

– Як зараз розвивається єврейська громада в Україні?

– Єврейська громада змінилась за останні роки, дехто був змушений виїхати під час пандемії, потім через повномасштабну війну. Але особливо радісно, що більшає молоді, яка дотримується традицій. Зокрема, чимало її у синагозі Бродського, яку я відвідую. Молодь активно навчається традицій. Зараз обговорюється навіть відкриття великого єврейського університету, де викладатимуть релігієзнавство та суспільні науки.

Прямої глибокої релігійності зараз досягнути набагато важче, ніж колись. Із 613 заповідей можна тепер реалізувати менше половини, бо нема храму – де б мали відбутися основні обряди. Але є люди, які дотримуються усіх єврейських звичаїв: споживають кошерну їжу, дотримуються шабату, ходять у синагогу. Тож користуючись нагодою, вітаю всіх із Рош га-Шана – "Шана това у-метука!" (івр. שנה טובה ומתוקה!) – Гарного та солодкого року!