Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Павла Унгуряна.

Павло Унгурян загинув 9 січня 2025 року під час виконання бойового завдання на Харківщині – зазнав поранення внаслідок атаки ворожого FPV-дрона. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Чернівецьку обласну раду.

«Він був людиною виняткової відваги та патріотизму. Його героїзм проявлявся не лише на полі бою, але й у повсякденному житті. Павло Унгурян завжди демонстрував глибоку любов до Батьківщини та був готовий захищати її до останнього подиху. Побратими згадують його як надзвичайно розумну та позитивно налаштовану людину. Він умів підтримати товаришів у найскладніші моменти, вселяючи віру в перемогу та справедливість. Його оптимізм та незламний дух були джерелом натхнення для тих, хто поруч», – повідомили у міськраді.

Народився Павло Петрович Унгурян 27 червня 1997 року у селі Комарівці Чернівецької області. Із юних років був активним та товариським.

«Із дитинства ганяв у футбол, волейбол, плавав у річці, вправлявся на турниках, проводив час із друзями, яких у нього було дуже багато», – пригадує батько захисника Петро Унгурян.

Вісім років Павло тренувався в місті Сторожинець, став кандидатом у майстри спорту з панкратіону. Неодноразово вигравав обласні змагання, демонструючи наполегливість, силу духу та відданість улюбленій справі. Згодом Павло Унгурян здобув звання Чемпіона України серед юніорів із цього бойового мистецтва. Шанував він також і футбол, був палким уболівальником клубу «Буковина».

2018 року Павло Унгурян закінчив Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича за спеціальністю «Фізична культура і спорт».

У перші ж дні повномасштабного вторгнення Павло Унгурян пішов боронити Батьківщину.

«Україна для Павлика завжди була на першому місці. Ми переживали за нього і просили зупинитися, але син був непохитний», – каже батько захисника.

Свій бойовий шлях Павло Унгурян почав на посаді водія у 107-й окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ. Мав позивний Джентльмен. Одразу зарекомендував себе відданим та мужнім воїном. Узимку 2022 року, виконуючи бойове завдання в населеному пункті Курдюмівка, успішно вивів підрозділ із ворожого оточення. Тієї ж зими активно проявив себе в обороні Нью-Йорка Бахмутського району Донецької області.

Навесні 2023 року зацікавився безпілотниками та став пілотом підрозділу «Сапсан» 94 батальйону 107 ОБр ТрО. Із його допомогою було знищено чимало ворожої живої сили та техніки. Наприкінці літа 2023 року успішно завершив навчання, отримав звання лейтенанта та став командиром взводу.

Взимку 2023 року брав участь у боях на околицях Часового Яру, біля Богданівки. Саме там очолив групу та успішно виконав задачу із зачищення раніше втрачених позицій. Через декілька місяців став командиром ІІІ механізованої роти 94 батальйону 107 ОБр ТрО.

2024 року у Павла та його дружини Інни народився син.

«Це дало йому ще більше мотивації захищати країну. Зараз можу сказати, що він найщасливіша людина, бо бачив свого сина, знав його й любив. Сину пощастило менше, бо він не буде пам'ятати батька, ще дуже маленький. Та коли я дізналася про загибель Павла, то пообіцяла, що наш син буде ним пишатися», – каже Інна.

Павло Унгурян загинув 9 січня 2025 року під час виконання бойового завдання на Харківщині – отримав поранення внаслідок атаки ворожого FPV-дрона. Йому було 27 років.

Поховали воїна у рідних Комарівцях. Його сину на той момент виповнилося лише дев’ять місяців.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.