Це може статися навіть ще до кінця цього року, що менш ймовірно, ніж 2026 чи 2027. В якій формі — питання відкрите, навряд чи буде зроблена помилка, як з Україною, і посунуть танкові колони. Пітерський пацюк — не воєначальник, це гопник який завдає удару в темноті і з-за рогу. Нині Захід нагадує Захід в 1938 році, коли замість накинути на божевільного гамівну сорочку, гарячково шукав варіанти, як уникнути війни. Заведено вважати, що всі ці чемберлени та даладьє робили це з причини вродженої с*икливості. Але це не так. Той же Даладьє був ветераном Першої світової, бойовим офіцером, який пройшов пекло, а тому Гітлер його поважав — як рівного собі. Читайте також: Ми дуже далекі від завершення війниБуло дві причини, через які в жертву принесли спочатку Австрію, а потім Чехословаччину. Перша. Воювати не хотіли західні суспільства. От просто категорично. І це зрозуміло. Тільки відгриміла страшна війна. Тільки поховали мільйони. Нової війни ніхто не хотів. А електоральні політики мусили зважати на громадську думку. Зараз маємо те саме: готовність захищати свої країни на Заході десь близько 15%. Друга. Західні армії не були готові до війни. Як і НАТО нині — Антанта після перемоги розслабилася. Генералам потрібен був час, аби переозброїтися. Тільки якщо Гітлер робив це стрімко, то, знову ж таки, в суспільствах, які не збиралися воювати, це відбувалося набагато повільніше. Саме тому символом капітуляції Заходу став перестарілий маршал Петен — опудало минулої війни, а символом перемоги Райху — п'ятдесятирічні Гудеріан, Клюге, Кляйст. Нині Захід теж переозброюється, уже швидше ніж тоді, цього разу зробивши висновки й не здавши Україну, як тоді Чехословаччину. Але битися все'дно прийдеться. Читайте також: Поляки почали відчувати звуки, запах і смак війниНавіть якщо напад Путіна буде гібридним — відповідь має стати відкритою. Нічого нового в діях Путіна нема. Він так робив ще на Майдані у 2014. Він буде постійно підвищувати ставки через ескалацію, аж поки не отримає п**ди. І закінчиться все для нього, як і у 2014. Попри всю слабкість та обережність Заходу, яку бачимо нині — Європа дасть цієї п**ди. Як це робила вже не раз, коли її існуванню загрожували варвари. Уявна слабкість і реальна зневага Путіна до Європи стане такою ж помилкою, як і уявна слабкість та реальна зневага Путіна до України. Нам же треба, аби пацюк скочив. Нам треба другий фронт. Нам треба, аби він напав. Тоді це все закінчиться набагато швидше і Путін таки виконає свою історичну місію. Здійснить третій — і вже остаточний — розпад Російської імперії за останнє століття.* Публікується зі збереженням стилю автораДжерелоПро автора: Олег Манчура, журналіст.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.