Ситуація з безпекою країн Балтії загострилася до межі: вторгнення "невідомих" дронів з двоголовими орлами, брязкання Росією зброєю в безпосередній близькості від кордону Литви, Латвії та Естонії. Та що там – неприховані погрози з боку перших осіб Кремля. Директор Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Наришкін ще навесні прямо заявив, що першою мішенню Росії при ескалації стануть саме балтійські держави.

І все це відбувається на тлі скорочення президентом США Дональдом Трампом фінансової підтримки регіону і атаки російськими безпілотниками Польщі. На що НАТО не змогло нормально відреагувати, удаючи, що це і не атака зовсім, а так, провокація. Все це показує, що на східному фланзі Європи утворився вакуум сили. США здулися, а замінювати їх поки ніхто не поспішає.

Представники Балтії і самі це розуміють. "У цьому регіоні, якщо Америка йде, Росія приходить", – сказав колишній посол Литви в Сполучених Штатах Жигімантас Павілінос, один з 36 законодавців від Естонії, Латвії та Литви, які підписали спільного листа з проханням до Конгресу проігнорувати Трампа і зберегти фінансування Балтійської ініціативи безпеки.

І ось тут він помиляється. Звільнене після втечі США місце гаранта безпеки балтійського регіону може і повинна зайняти Україна. Балтійські держави, як і Європа в цілому, є для нас надійним тилом, який забезпечує ресурсами українську оборону проти московської орди. Якщо впаде Балтика, впаде і вся Європа. А ми не можемо собі дозволити втратити тил. Для України зараз Вільнюс є стратегічним пунктом оборони, не менш важливим, ніж Покровськ.

Тим більше Україна єдина, хто здатен захистити регіон без нескінченних консультацій і висловлювань "рішучих протестів" і "глибокої занепокоєності". Українські сили оборони четвертий рік успішно стримують повзучий російський наступ на Донбасі і є найпотужнішою, найдосвідченішою і найпрофесійнішою армією Європи.

Будемо відверті, балтійські держави не здатні на цю мить захистити себе самостійно. Сукупна чисельність армії Литви, Латвії та Естонії станом на зараз на папері становить близько 50 тис. військовослужбовців: Литва – ~23 000 осіб, Естонія – ~7 700 осіб (включаючи строковиків), Латвія – ~17 250 осіб. При цьому, далеко не всі є "штурмовиками", здатними відбити потенційне вторгнення. Та й не мають в принципі бойового досвіду, на відміну від російської армії.

З контингентами НАТО в балтійському регіоні справи йдуть ще гірше. На базі Тапо в Естонії перебувають близько 1700 європейських військовослужбовців, в основному, британців. Але Об'єднане Королівство вже анонсувало плани зменшити свій контингент. Інтернаціональна бригада НАТО в Латвії збирається довести особовий склад до 3 500 осіб тільки в наступному році. А 45-та бронетанкова бригада Німеччини в Литві збирається доукомплектуватися до 4 800 осіб аж у 2027 році.

У Балтії немає стільки часу. Рахунок зараз йде не на роки, а на тижні. Після того як НАТО показало, що не здатне адекватно відреагувати на російську загрозу, а США показало свою повну незацікавленість у підтримці європейської безпеки, Росія побачила своє "вікно можливостей", яке закриється наступного року. Пропустивши атаку на Польщу, НАТО підвищило ризики російського вторгнення в регіон практично до 100%. Як це буде відбуватися, я вже писав. І мені щиро хочеться вірити, що Україна спільно з європейськими партнерами не допустить реалізації цього сценарію.

Що необхідно зробити прямо зараз. Розмістити в Балтиці додатковий європейський контингент держав-членів "коаліції рішучих" до 30 тисяч осіб, основу якого складуть українські військові (до 10 тисяч осіб). Координацію і командування інтернаціональними силами повинна здійснювати Україна, як найбільш досвідчений учасник. Фінансування операції залишається за Європою, в першу чергу, за країнами Скандинавії. Вони найбільш гостро відчувають російську загрозу. Паралельно країни НАТО, в першу чергу Польща, повинні перемістити свої контингенти з глибокого тилу Європи, впритул до білоруського кордону, щоб показати Кремлю, що не допустять бліцкригу стосовно членів ЄС.

Україна повинна нарешті визнати, що Балтика входить до сфери її стратегічних інтересів і взяти на себе відповідальність за безпеку регіону. Об'єднавши навколо себе і країни "коаліції рішучих", і Скандинавію, і Балтику. По суті, запропонувавши НАТО і ЄС "вступити в Україну". Це і буде прообразом майбутньої загальноєвропейської армії, яка забезпечить майбутній мир на континенті.

Олег Дунда, народний депутат