Трагедія у Шаргороді, де вчителя підозрюють у вбивстві двох учнів, стала не лише страшним злочином, а й дзеркалом для всієї української системи освіти. Освітній експерт Ігор Лікарчук наголосив: у школах роками формується культура безкарності, де вчитель фактично беззахисний перед цькуванням учнів.

За його словами, сьогодні в Україні немає дієвих механізмів, щоб школа могла реагувати на деструктивну поведінку дітей. Усе, чим реально володіє педагог, — це «педагогічна бесіда» чи консультація у психолога. Директор не має права відсторонити учня від навчання або виключити його зі школи. А будь-яка спроба хоч якось вплинути на ситуацію трактуватиметься як порушення «права на освіту».

Учні швидко відчувають, що покарання не буде, максимум — викличуть батьків. Але й тут більшість дорослих стають на захист власної дитини, навіть якщо та відверто агресивна. Поліція чи інші служби теж рідко допомагають, і все знову закінчується нічим. Так, за словами Лікарчука, у школах утвердилась атмосфера, де правила диктують не педагоги, а ті, хто голосніше кричить, нахабніше поводиться чи має «сильних батьків».

Експерт підкреслює: в таких умовах страждають усі — і учні, і вчителі. Право однієї дитини на освіту перетворюється на відсутність права на безпечне середовище для всіх інших.

Окремо Лікарчук згадав і про хибну моду на «дитиноцентризм», коли вчителя намагаються перетворити на друга, куратора, навіть «сервіс», який має догоджати школярам. Він нагадує про танці вчителів на шкільних лінійках: «Молоді й не дуже педагоги виписують на асфальті різні па, а старшокласники іронічно коментують це між собою. Мені було соромно слухати». І робить висновок: учитель може танцювати скільки завгодно, але точно не перед учнями — ні в прямому, ні в переносному сенсі.

На думку експерта, ситуацію можна виправити лише комплексними змінами. По-перше, школі потрібно законодавчо дати право накладати санкції на учнів і навіть на їхніх батьків — аж до відсторонення від занять чи штрафів. По-друге, варто реально відновити авторитет учителя не на рівні лозунгів, а через конкретні норми закону. І, нарешті, суспільство має перестати сприймати школу як розважальний центр чи сервіс із харчуванням, а повернути їй справжнє призначення — місце, де навчають і виховують.

Нагадаємо, вчитель скаржиться на поведінку дитини у школі: як діяти батькам

Раніше ми розповідали, що школи перейдуть на нову систему навчання: до яких змін готуватись дітям

Також, шкільні щоденники більше не обов’язкові: нові правила на уроках