"Америка перш за все"

Із приходом до влади в Білому домі Дональда Трампа у його команді з'являється все більше людей, котрі разом із ним сповідують принцип "Америка перш за все". Чимало проявів цієї політики стосуються й України.

Так, видання TheAtlanticіз посиланням на проінформованих співрозмовників повідомляє, що Міністерство оборони США обмежило продаж деяких видів зброї європейським країнам на тлі занепокоєння щодо її достатності для задоволення власних потреб.

"Першою ластівкою" у зміні підходу Сполучених Штатів до продажу військової техніки Європі з'явилася, коли Данією ось-ось мало бути ухвалене рішення щодо закупівлі багатомільярдної системи протиповітряної оборони.

При цьому американські та французькі переговірники протягом тижнів домагалися укладення угоди з Копенгагеном. Однак із наближенням дедлайну Пентагон чомусь миттєво "втратив інтерес"до угоди, передає видання.

Водночас у телефонній розмові зі співробітниками Держдепу США на початку цього місяця заступник глави Пентагону у політичних питаннях Елбрідж Колбі нібито заявив, що він не вірить у цінність певних продажів військової техніки іноземним державам, повідомили співрозмовники видання.

Тоді ж Колбі начебто сказав, що йому не подобається ідея продажу Данії систем Patriot, котрі здатні перехоплювати ракети - через їх нестачу - й що їх треба зарезервувати для США,задля використання за наявної потреби.

Разом із тим, за інформацією колишніхй діючих чиновників адміністрації США, Пентагон вже визначив дефіцит деяких видів озброєння та вживає заходів для блокування нових європейських запитів на ці системи.Зокрема, за даними співробітників американського Міноборони, США нині мають лише близько 25% ракет-перехоплювачів, необхідних для втілення військових планів Пентагону.

Але ЗРК Patriotє найпопулярнішим і затребуваним засобом ППО не лише у США, а й у Європі та, зокрема, в Україні. Тому запит і на самі комплекси, і на ракети до них - надзвичайно високий.

"Саме завдяки американським системам ППО та протитанковим системам, бронетранспортерам та іншим видам артилерії, частина яких була закуплена європейськими країнами, а потім передана Україні, уряд у Києві не впав перед лицем повномасштабного російського вторгнення", - йдеться у матеріалі The Atlantic.

Купувати не можна відмовити

Втім, якщо для безпеки та процвітання США потрібно було би озброїти до зубів Європу, то у Вашингтоні, мабуть, так і зробили б. Однак у США, вочевидь, не вважають Росію загрозою, тому Вашингтон дедалі більше дистанціюється від військової допомоги Європі, вважаючи, що Брюсселю настав час самому подбати про свою безпеку.

Між тим зовсім нещодавно, у серпні, США і НАТО запустили новий механізм співпраці в "оборонці": за ініціативою PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) мало статися пришвидшення постачання критично важливого американського озброєння Україні.

Уряди Норвегії, Данії та Швеції тоді повідомили, що в рамках механізму PURL планують виділити 500 мільйонів доларів на закупівлю американської зброї для Києва. Частка Швеції мала сягнути 275 мільйонів доларів, Норвегії - 135, Данії - 90 мільйонів доларів. Про внесок у 500 мільйонів євро оголосили й Нідерланди.

"Україна складатиме запит на озброєння і на його підставі формуватиметься пріоритетний список. Він погоджуватиметься з верховним головнокомандувачем сил НАТО в Європі та фінансуватиметься країнами - членами Альянсу чи іншими партнерами. Очікується, що пакети допомоги оголошуватимуться регулярно. Завдяки цьому Україна зможе отримати американську зброю й технології за кошти європейців і не тільки. Зброя закуповуватиметься безпосередньо в уряду США. А вже він замовлятиме її в американських виробників", - обнадіював тоді військовий експерт, головний редактор Defense Express Олег Катков .

Було оголошене фінансування на понад мільярд доларів від чотирьох країн: Норвегії, Швеції, Данії та Нідерландів. Це давало можливість отримати, наприклад, зенітно-ракетні комплекси Patriot і підтримувати їх у робочому стані.

Загалом же Данія, котра не має власних систем Patriot, мала закупити їх у США для подальшої передачі Києву: наприкінці серпня американці схвалили поставки цій країні комплексів Patriot для захисту нашого неба від російських ракет та дронів. Ціна угоди мала скласти 8,5 млрд доларів.

Але в результаті відмови Данія змушена була укласти угоду на 9,1 мільярда доларів США щодо купівлі французько-італійських систем протиповітряної оборони великої дальності та систем середньої дальності, виготовлених компаніями з Норвегії, Німеччини та Франції.

Здавалося б, що тут поганого? Але пригадаймо; аналогів PatriotЄвропа досі не має.

Політика чи гроші?

При цьому українська влада неодноразово зверталася до західних партнерів із проханням про додаткові системи Patriot, аби прикрити міста від ударів російської авіації та ракет. Й на тлі зниження готовності Вашингтона самостійно фінансувати нові поставки, союзники по НАТО дійсно взяли на себе витрати, купуючи американські комплекси ППО та передаючи їх Києву. Але щось пішло не так.

Разом із тим цікаво, що у "чорному списку" відмов Пентагону вірогідно фігурують насамперед скандинавські країни - котрі є чи не найактивнішими помічниками України у війні проти агресивної Росії і постачальниками нам зброї для захисту.

І вже не видається аж такою випадковою нещодавня поява великих російських дронів у небі Данії, Норвегії та Швеції. Скоріше, це виглядає певним зловісним попередженням.  

То чи присутня у поточних діях нової американської адміністрації логіка злого умислу? Невже таким чином вона може допомагати РФ? Або ж є якісь інші пояснення тому, що відбувається?

Сказати складно, бо після інавгурації Трампа , низки його одіозних заяв та розпочатої ним "тарифної війни" для багатьох країн стало актуальним питання перегляду тих чи інших контактів на закупівлю озброєння та військової техніки, - пише видання DefensExpress20 вересня.

І зачіпає це далеко не лише відвертих та активних прибічників України. Наприклад, не є винятком "нейтральна" Швейцарія: раніше цього року західні ЗМІ писали про те, що ця країна перебуває у роздумах щодо скасування контракту з США по літаках п’ятого покоління F-35. Бо склалася така ситуація, що контракт, укладений між Швейцарією та США на закупівлю 36 винищувачів F-35 ще у 2022 році, може суттєво зрости у ціні через введені Трампом тарифи.

Ірина Носальська