Інциденти з російськими дронами у повітряному просторі Європи та НАТОфото: gettyimagesУпродовж двох тижнів вересня країни НАТО вже кілька разів звинуватили Росію у безпрецедентному порушенні свого повітряного простору.Почалося загострення ситуації з атаки на Польщу близько 20 російських дронів, які порушили повітряний простір країни у ніч на 10 вересня. Тоді Росія провадила масований обстріл України, проте низка БПЛА потрапила до Польщі з території Білорусі. Оперативне командування Збройних Сил Польщі приводило засоби повітряної оборони та авіацію у стан найвищої готовності, також залучалися натівські військові літаки. Частину дронів авіації вдалося збити. Однак така хвиля безпілотників у Польщі виглядає суттєвою ескалацією порівняно з інцидентом у серпні, коли одиночний БПЛА розбився за 100 кілометрів від Варшави.Міноборони Румунії 13 вересня повідомило про те, що російський безпілотник, яким сили РФ атакували Україну і який проник у повітряний простір Румунії, затримався над країною НАТО протягом 50 хвилин, перш ніж повернутися назад до України. За ним стежили винищувачі, проте збивати не намагалися.Окрім того, пізно ввечері 22 вересня невідомі дрони були зафіксовані також на території Норвегії, призвело до тимчасового закриття аеропорту в Осло та затримки 12-14 рейсів. Раніше військові зафіксували дрони також над фортецею Акерсхус. І приблизно у той самий час через безпілотники закрили аеропорт у Копенгагені, близько 15 рейсів з нього також перенесли. Згодом у поліції Копенгагена заявили, що зафіксовані дрони "не є аматорськими".Тим часом у Балтійському регіоні зафіксували ще два інциденти: 19 вересня три російські винищувачі МіГ порушили повітряний простір Естонії, а 22 вересня стало відомо, що над Балтійським морем літаки НАТО перехопили військово-розвідувальний Іл-20. Окрім того, російські винищувачі дозволили собі пролетіти на малій висоті над польською нафтоплатформою.Сукупність цих епізодів продемонструвала, що російська війна проти України дедалі частіше створює ризики й для сусідніх держав, а випадки з дронами та військовими літаками мали б підштовхнути Європу до посилення оборони не лише на східному фланзі НАТО, а й у глибших регіонах континенту.Реакція Європи та НАТО: ноти протестів, посилення безпеки та обіцянки збивати літаки чи дрони у разі порушення повітряного просторуфото: armyinformОскільки найбільш активно російські дрони діяли у Польщі на початку вересня, відповідно саме тут варто було очікувати жорсткішої реакції НАТО. Звісно, не йдеться про Статтю 5, проте на тлі внутрішніх обговорень і консультацій Польща офіційно звернулась до Альянсу щодо активації Статті 4 задля безпекових консультацій. Ця стаття не зобов'язує інші країни-учасниці вступати у військовий конфлікт, йдеться лише про обговорення ситуації та пошук спільних рішень, які приймаються шляхом консенсусу. Тож такий варіант розвитку подій у НАТО визнали прийнятним і активували статтю.Тоді ж генеральний секретар НАТО Марк Рютте оголосив про запуск операції "Східний вартовий" для посилення оборони східного кордону Європи. Проте вже за кілька днів реакції потребував наступний інцидент – у Румунії, яка висловила протест Москві щодо того, що вона назвала "неприпустимими" діями.Міністерство оборони країни заявило, що рішуче засуджує дії Росії, які глава зовнішньої політики ЄС Кая Каллас назвала неприйнятними. Також Бухарест викликав посла Москви Володимира Ліпаєва до міністерства закордонних справ у зв'язку з вторгненням.Не вагаючись повторила запит Польщі щодо активації Статті 4 після порушення її кордонів російськими винищувачами Естонія. Прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що "реакція НАТО на будь-яку провокацію має бути консолідованою і рішучою"."На жаль, це балансування на межі конфлікту, але перед обличчям зла просто не можна відступати", – підкреслив тоді президент Чехії Петр Павел, який є також ексголовою військового комітету НАТО.Попередні дії Росії щодо перетинання дронами й винищувачами кордонів НАТО викликали активну реакцію тоді, коли Норвегія виявила невідомі безпілотники поблизу Осло та свого військового об'єкта. Влада не встановила особу операторів. Але військові та цивільні авіаційні служби по всій Європі були в стані підвищеної готовності. Тим часом поліція розслідує ці інциденти.Поряд із тим міністр оборони сусідньої Швеції Пол Йонсон заявив, що країна готова застосувати зброю проти російських літаків у разі порушення її повітряного простору. Він пояснив, що згідно з урядовою постановою IKFN шведські Збройні сили мають інструкції щодо дій у разі порушень."У так званій постанові IKFN (про дії армії при порушеннях території Швеції - ред.) уряд дав Збройним силам інструкції щодо того, як слід поводитися з повітряними суднами-порушниками. Це включає право, за необхідності, застосувати зброю – з попередженням або без нього", – наголосив Йонсон.Для чого Росії дронові провокації та якою мала б бути відсічфото: Міноборони ЛитвиЯк підкреслив у коментарі Еспресо президент Української авіаційної асоціації пілотів та власників літаків "АОПА Україна" Геннадій Хазан, своїми діями Росія намагається налякати Європу та НАТО, промацуючи реакції."Це зроблено для того, щоб спробувати налякати. Але за цим обов'язково, якщо не відреагувати, буде крок номер три, чотири, п'ять. І, найімовірніше, Російська Федерація, якщо не буде жодної відповіді, відчуватиме безкарність, а це означає, що таким чином недалеко й до початку бойових дій", – говорить експерт.Тим часом у  своїй колонці для Bloomberg адмірал ВМС США, колишній верховний головнокомандувач НАТО Джеймс Ставрідіс зауважує, що Путін хоче досягти трьох цілей цими вторгненнями."Отримати тактичну інформацію про реакцію альянсу; зменшити кількість літаків і датчиків, які зараз захищають Україну; та створити розбіжності в альянсі щодо того, наскільки агресивно реагувати на російські літаки, – пояснює Ставрідіс і додає: – Настав час зупинити його".І тут варто закцентувати на тому, що вже з нинішніх позицій – у районі Брянська, окупованого Криму чи Санкт-Петербурга – росіяни можуть атакувати Скандинавію, Нідерланди, більшість території Німеччини та південь Італії. А за максимального радіусі дії дрони можуть долітати також на територію всією Великої Британії, Франції та Італії. Щобільше, як зазначають у DefenseExpress, у разі розміщення пускових майданчиків у Білорусі їхня дальність дозволить досягати навіть Мадрида.Кожне нове порушення повітряного простору країн-членів НАТО – це черговий дзвіночок, коли Росія щораз може дозволяти собі заходити далі. Відповідно і реакція на такі дії потрібна більш жорстка. "Ці БПЛА мають уражуватись, потім необхідно збирати інформацію і обов'язково ставити до відома Росію, і робити відповідні кроки. Зокрема, закрити свої територіальні води для проходу російських судів, тоді Балтійське море буде закритим для Росії в економічному стані. Тобто має бути настільки серйозна реакція на їхні дії, щоб РФ не відчувала себе, як вони кажуть, з позиції сили, а відразу діставала в чоло за те, що робить", – наголошує Геннадій Хазан. Експерт також зауважив, що росіяни можуть робити і вигадувати будь-що, проте реакція європейської спільноти та світу загалом має бути жорстокою."Росіянин зупиняється виключно в тому місці, де дістає по морді. Вони мають діставати нон-стоп. Десь щось трапилося – проти них мають бути ще санкції, ще конкретні дії. А коли з ними починають спілкуватися нібито як в цивілізованому світі – це не про росіян. Вони відразу мають діставати по морді", – додає він.Поряд із тим, зазначає Геннадій Хазан, серед позитивів можна відзначити заяви деяких важливих європейських політиків про вже заплановані жорсткі заходи щодо РФ. "Важливо розуміти: якщо світова спільнота не зупинить ту Росію, це значить, що будуть проблеми. Такі самі проблеми, як колись були з Адольфом Гітлером в 30-х роках минулого сторіччя. Коли намагалися з ним домовитись, на поступки йшли – це закінчилося світовою війною", – підсумовує експерт.