Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Олександра Радовенчика.

34-річний солдат Олександр Олександрович Радовенчик загинув 17 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання на покровському напрямку. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Рівненську міську раду.

Олександр Олександрович Радовенчик народився 28 червня 1991 року в Рівному. Навчався у 22-й школі, після закінчення 11 класів поступив у Рівненський автотранспортний коледж.

Олександр працював у різних сферах, останнім часом – на фірмі «ВІЯр», що займається виготовленням твердих меблів. Мав різнопланові захоплення: в дитинстві захоплювався моделюванням, а дорослим дуже любив рибалити – це було його улюблене заняття і хобі.

«Він був дуже хорошою людиною, просто не відкривався всім. Олександр був дуже начитаний у психології, бачив людей наскрізь і завжди намагався захистити рідних від недобрих намірів інших. Хоча знав, як люди можуть поводитися, але завжди приходив на допомогу всім, хто потребував», – розповідає дружина Наталія.

29 травня 2025 року Олександра мобілізували до лав Збройних сил України.

«Він для нас був найкращим татом, найкращим чоловіком, бо завжди старався для сім'ї. Його любов була безмежною. Особливо сильно любив свою донечку – вона для нього була найголовнішою у житті, і він дуже чекав на зустріч з нею», – каже дружина.

34-річний солдат Олександр Олександрович Радовенчик загинув 17 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання на покровському напрямку, мужньо виконавши свій військовий обов'язок.

Поховали захисника 23 вересня 2025 року на кладовищі «Нове» у Рівному.

У Героя залишилися дружина, донька, батьки та сестра.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.