G7 готує відеосаміт, де ключовим питанням стане використання заморожених російських активів. Для України це шанс отримати стабільне фінансування, а для Кремля - новий виклик.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Corriere Della Sera.

Уряди Європейського Союзу, Велика Британія та Канада намагаються пришвидшити процес використання значної частини заморожених російських резервів на користь України. США поки що не демонструють опору цій ідеї.

У неділю після зустрічі міністрів фінансів ЄС у Копенгагені Канада як країна, що головує у G7, скликала саміт міністрів фінансів цієї групи. Засідання відбудеться 1 жовтня у форматі відеоконференції, а заморожені резерви Москви стануть одним із головних пунктів порядку денного.

Першою великою країною ЄС, яка підтримала використання російських коштів для України, стала Німеччина - після рішення канцлера Фрідріха Мерца два тижні тому. Тепер до ініціативи приєдналися Франція та Італія, які раніше займали більш стриману позицію.

Єврокомісія пропонує випустити нульовий євробонд, гарантований країнами-членами, і обміняти його на ліквідну частину російських резервів.

Більшість цих активів номіновані в євро - близько 229 мільярдів, які зберігаються у Бельгії на платформі Euroclear. Із них приблизно 170 мільярдів не інвестовані та можуть бути використані відносно швидко.

План передбачає, що євробонд буде передано в Euroclear як депозитарію і формально стане власністю Росії, але залишиться замороженим. Залучені Європою кошти будуть передаватися Україні - ймовірно траншами по 25-30 мільярдів євро.

Надалі облігація може безкінечно продовжуватись або бути списана як актив Росії, що фактично стане формою репарацій за війну, до яких її може зобов’язати міжнародне право.

Велика Британія та Канада також розглядають можливість використання своїх часток заморожених російських резервів , хоча вони й значно менші за обсягом. Це дозволило б Україні профінансувати потреби щонайменше ще на півтора року, враховуючи воєнні витрати на рівні 172 мільйонів доларів щодня.

Така підтримка особливо актуальна на тлі блокування американської допомоги та зростаючої втоми європейських суспільств від війни.

У політичному вимірі такий крок став би сигналом Кремлю - Європа готова діяти у площині сили. Москва розглядає кілька можливих відповідей. Серед них - позови до міжнародних судів, хоча сама Росія порушила міжнародне право.

Інший сценарій - конфіскація активів компаній із країн G7, що залишилися у РФ. Наприклад, американська Exxon має рахунок із п’ятьма мільярдами доларів дивідендів, а французька Total - із двома мільярдами. Такі кошти могли б частково закрити дефіцит бюджету Росії.

Втім, ця тактика не довготривала. Ресурси обмежені, а у перспективі Росія залишиться відрізаною від глобальних ринків, доки не компенсує завдані збитки.

Нагадаємо, німецький уряд вперше погодився обговорювати план ЄС, що відкриває Україні доступ до 200 млрд євро. Європейський Союз пропонує переказати Україні до 200 мільярдів євро (приблизно 235 мільярдів доларів), які нині зберігаються у бельгійському депозитарії. Натомість ці кошти мають бути замінені облігаціями, гарантованими ЄС.

Раніше ЗМІ повідомляли, що Європейська комісія розробляє механізм, який дозволить переказати ці 200 мільярдів євро.