Як росіяни "нагнали порожняку" донеччанам

Нещодавно делегації окупаційних адміністрацій захоплених Росією українських міст та сіл вирушили до Москви, де їм й "викотили" певні, доволі прикрі, меседжі. 

 "На московському економічному форумі, під пропагандистські гасла, колаборантам заявили, що в найближчі роки фінансування регіонів скоротять", - йдеться у повідомленні Центру національного спротиву. 

При цьому повідомляється: Кремль незадоволений тим, що окупаційні адміністрації так і не змогли запустити "ринкову економіку" на захоплених територіях і повністю залежать від російських грошей. 

Це, фактично, означає, що найближчим часом на окупованих територіях скорочуватимуться соціальні програми, інфраструктурні проєкти та зарплати для місцевих працівників.

Як відомо, основою економіки Донбасу завжди було вуглевидобування. І ще зовсім недавно, на початку 2024 року окупаційні адміністрації Росії на Донбасі заявляли про "масштабну реформу" вугільної галузі, нагадує Радіо Свобода. Інвестори з РФ тут нібито планували взятись за незаконний розвиток п’ятнадцяти шахт. 

Й російські ЗМІ ще у 2024-му рясніли заголовками про "відродження вугільної промисловості" на окупованих територіях Донеччини й Луганщини. Шахти, котрі росіяни за роки окупації довели до занепаду, збиралися здавати в оренду російським інвесторам, а ті мали допомогти їх відновити.

"Буде вугілля - буде хліб, будуть зарплати", "вугілля вистачить для наших правнуків", "донбаське вугілля - конкурентне на російському енергетичному ринку" - наводить видання брехливі тези роспропаганди для введення в оману жителів загарбаних РФ територій Донеччини та Луганщини.

Російська пропаганда активно піарила ці бізнес-проєкти та нібито гарні їх результати: начебто інвестори вже "зайшли потихеньку" на шахти і почали їх розвивати в умовах нестачі людей та техніки. Так, компанія Донське вугілля нібито взяла в оренду десять шахт в Луганській, а Імпекс-Дон - ще чотири у Донецькій області.

Втім нині російські бізнеси, котрі орендували шахти на Донеччині та Луганщині, повертають назад одразу дев’ять копалень, бо виявилося, що для них це все-таки нерентабельно. Публічно цю відмову ніхто (ані самі бізнесмени, ані окупаційна адміністрація, ані російська влада) не коментує, зазначають журналісти. 

Рішення те, що більшість шахт піде під ліквідацію, прийняте міненерго Росії, зізнаються російські пропагандисти.

Однак схоже, що з самого початку ніхто нічого й не збирався розвивати. Натомість, під прикриттям реорганізації галузі, пройшло масове закриття шахт: з 70-114 копалень на окупованих Донеччині та Луганщині росіяни планували залишити лише п’ятнадцять, і ця цифра може ще зменшитисью.

"Грошей немає, але ви тримайтеся"

Втім ця велика брехня подиву не викликає: адже економіка самої РФ вже давно тріщить по швах під тиском західних санкцій та вдалих українських діпстрайків. Останнім часом - особливо показово та гучно. 

Тож згадати крилату фразу, видану колись у схожій ситуації алкозаступником Радбезу РФ Дмітрієм Медведєвим кримчанам - "грошей немає, але ви тримайтеся" - тут, здається, буде дуже доречно. Але, звісно, без побажання як колаборантам, так і окупантам - триматися. 

Справді, ніхто у РФ розвивати Донбас ніколи й не збирався. Адже для гірничодобувної промисловості критично необхідною є вода. Донбас при цьому - найменш забезпечений водою регіон України. І з нею, як відомо, тут нині не просто сутужно, але спостерігається справжня катастрофа: проблема загострилася через військові дії тієї-таки РФ. 

Тепер воду подають всього один раз на три дні у самому Донецьку і раз на два дні - в інших містах, зокрема, в Маріуполі - ані помитися, ані попити вдосталь побутовим користувачам. То що вже казати про ведення бізнесу, тісно пов’язаного з водопостачанням? І ніхто будувати якихось водогонів з Росії сюди навіть не збирається: підвозять воду бочками.

Ще одним аргументом за те, що розповідаючи про майбутнє квітуче життя росіяни шахтарів просто дурили, є наступний: вугільновидобувна галузь й у самій Росії нині знаходиться у глибокій стагнації.

Так, за серпневим цьогорічним повідомленням Служби зовнішньої розвідки України, підприємства металургійної та вугільної галузі РФ перебувають у глибокій кризі, демонструючи спад виробництва. Зокрема за січень-червень 2025 року компанії зафіксували 185,2 млрд рублів збитків, що становить понад 1 млрд рублів щодня.

При цьому частка збиткових підприємств досягла 66%, а загальні втрати зросли у 26 разів порівняно з 2024 роком.

Зокрема на Кузбасі, що забезпечує до 80% коксівного вугілля РФ, зупинилися 17 шахт, іще 27 компаній - на межі банкрутства. А за 20 років володарювання нинішньої кремлівської влади цей регіон втратив близько 300 підприємств.

Між тим Китай, що є ключовим для росіян ринком збуту, скоротив імпорт російського вугілля на у другому кварталі 2025 року на 34%. Пекін також запровадив мито у розмірі 6% , що не поширюється, наприклад, на австралійське вугілля, підкреслили у нашій розвідці.

На тлі такого падіння експорту російські гірничі компанії змушені були скорочувати видобуток. зокрема гірничодобувна і металургійна компанія Мечел повідомила про спад у січні-травні 2025 року розміром у 24%.

Тобто, росіянам й своє вугілля дівати немає куди. То закономірно постає питання: навіщо їм здалися ще й копалини з окупованих територій?

Є у цій історії й ще один, але не менш важливий аспект: загальне російське зубожіння (як би це не дивно для українців звучало), спричинене астрономічним витратами на війну проти України і викликаними війною ж міжнародними санкціями. 

Те, що економіка Росії у другому кварталі 2025 року фактично зупинилася, визнають вже навіть кремлівські чиновники. Спостерігається стан "технічної стагнації" - про це заявив глава Сбербанку РФ Герман Греф на Східному економічному форумі у Владивостоці на початку вересня. 

"Другий квартал фактично можна розглядати як технічну стагнацію. Липень і серпень показують досить явні симптоми того, що ми наближаємося до нульових позначок", - сказав Греф.

Зазначивши, що це сталося через поєднання геополітичних чинників, коливання курсу рубля і падіння цін на сировинних ринках.

Ірина Носальська