Президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження нових масштабних тарифів, серед яких - 100% мито на всі запатентовані та брендовані лікарські засоби, що імпортуються до країни.

Про це повідомляє РБК-Україна

Обмеження набудуть чинності вже 1 жовтня 2025 року, якщо фармацевтичні компанії не розпочнуть будівництво виробничих потужностей у Сполучених Штатах.

Як уточнив Трамп у соцмережах, тарифи не поширюватимуться на ті фармвироби, для яких уже зведено або ведеться зведення виробничих підприємств на території США. Таким чином, Білий дім хоче змусити транснаціональні корпорації переносити виробництво ліків із Європи та Азії до Америки.

Нове рішення стало частиною ширшої тарифної кампанії. Так, з наступного тижня США запроваджують 25% мито на імпорт важких вантажівок, 50% — на кухонні шафи та меблі для ванних кімнат, а також 30% — на м’які меблі. Експерти відзначають, що йдеться про різке розширення тарифного тиску, який Трамп почав одразу після повернення в Білий дім.

Реакція ринків: новина про тарифи спричинила падіння азійських бірж і особливо сильно вдарила по акціях фармацевтичних компаній у Японії, Австралії та Південній Кореї.

Хто під ударом

• Виробники ліків, які досі не перенесли виробництво в США. Наприклад, діючі речовини для препаратів Ozempic та Wegovy (Novo Nordisk) виготовляють у Данії, а важливі етапи виробництва препарату Mounjaro (Eli Lilly) — в Ірландії.

• Johnson & Johnson виготовляє імунний препарат Stelara у Швейцарії, а протираковий Darzalex — у Данії.

• Bristol-Myers Squibb виробляє Opdivo переважно в Ірландії та Швейцарії.

• Novartis постачає Cosentyx і Entresto зі Швейцарії.

Таким компаніям доведеться доводити, що вони реально будують заводи у США, інакше їхні ліки можуть одразу подорожчати удвічі.

Хто в безпеці

Багато фармгігантів останні місяці активно інвестують у виробництво в США. Так, Novo Nordisk уже будує завод у Північній Кароліні, а Eli Lilly оголосила про створення чотирьох виробничих майданчиків.

Юридичний механізм

 Трамп використовує статтю 232 Закону про розширення торгівлі, яка дозволяє вводити тарифи без рішення Конгресу, якщо імпорт визнано загрозою для нацбезпеки. Раніше цей інструмент застосовувався щодо сталі, алюмінію та автомобілів.

Очікується, що найближчими тижнями США введуть додаткові мита на імпорт напівпровідників, критичних мінералів, робототехніки та медичного обладнання.

У квітні Мінторг США почав розслідування щодо залежності від імпортних ліків та їхніх компонентів, яке може стати підґрунтям для ще ширших обмежень.

Фармацевтичні компанії вже отримали ультиматум: до кінця вересня вони мають добровільно знизити ціни для уряду США до рівня, що відповідає найнижчим міжнародним показникам.

Аналітики зазначають, що більшість глобальних корпорацій уже мають частину виробництва у США, тому вплив нових тарифів може бути "від розмитого до мінімального". Водночас під удар можуть потрапити ключові препарати, що виробляються виключно за кордоном.