Про це в етері Еспресо розповів журналіст Віталій Портников."Коли я висловлювався в соціальних мережах щодо дискусії про хвилину мовчання, то деякі опоненти цієї ситуації говорили, що я недоречно наводжу приклад Ізраїлю, бо там це відбувається всього двічі на рік, а нас щодня. Втім, Ізраїль же не знаходиться у постійній війні на його території. Звісно, що в ситуації, коли в Ізраїлі раніше війни тривали по кілька днів й тижнів, то вистачало кількох разів на рік вшановувати памʼять тих, то загинув внаслідок цих війну. Я гадаю, що після того, як закінчиться російсько-українська війна, в нас теж навряд чи буде хвилина мовчання кожного дня", - розповів Портников.Журналіст наголосив, що Україна зараз живе у вирі нескінченної війни, яка немає очевидного фіналу. Втім, більшість українського суспільства не хоче цього помічати."Мені здається, що зараз хвилина мовчання це не просто памʼять про тих, хто загинув чи постраждав під час цієї війни. Це є нагадуванням про те, що війна продовжується. Негативна реакція на це повʼязана з тим, що велика частина суспільства не бажає цього усвідомлювати. Зокрема, що ми живемо у вирі нескінченної війни, яка немає зараз очевидного фіналу. І люди хочуть, щоб їм про це просто не нагадували. Величезна частина суспільства в Україні намагається жити так, неначе в Україні немає війни", - додав він.Портников також додав, що після довгих років великої війни завжди відбулась неминуча деградація суспільства й держави. Він зауважив, що якщо ми не будемо протистояти цій деградації, то може зустріти фінал війни на руїнах української державності."Можна заплющувати очі на такі суспільні настрої, але вони є. Я хочу нагадати, що з продовженням цієї війни, яка вже триває 3,5 роки, такі настрої будуть посилюватись. Зокрема, не помічати війну. Це абсолютно нормальний стан для суспільства, коли війна триває вже понад 4 роки, і велика частина людей від війни абстрагується, до війни звикає і вважає, що це для інших, а для них. Що ті, хто беруть участь у цій війні й помічають цю війну, є невдахами, а є інші люди, які прекрасно живуть, коли десь продовжуються бойові дії. Так вони змушені спускатись в укриття, але це тому, що українська влада недолуга і не може домовитись про мир, а вони тут ні до чого. Буде велика частина людей, яка буде вважати, що зміна українського прапора на російський є найменшою платою за їхній добробут. Адже від цього нічого не змінюється в їхньому житті - ані мова, ані цінності, ані стан їхніх громадянських обовʼязків, бо їх ніколи в них не було перед Україною і вони сподіваються, що їх не буде перед Росією. Ці люди є поживним матеріалом для Росії й матеріалом для деградації українського суспільства у наступні роки війни. Ця дискусія про хвилину мовчання лише стала лакмусовим папірцем, який показав те, що можна було б і без неї дізнатись. За історичними законами, після 3-4 років великої війни починається неминуча суспільна й державна деградація. Нам же потрібно протистояти цій деградації, якщо ми не хочемо зустріти фінал війни на руїнах української державності", - підсумував журналіст.22 вересня очільник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко повідомив, що у Києві почнуть перекривати вулицю Хрещатик щодня о 09:00 під час загальнонаціональної хвилини мовчання