Держава має застосовувати «законний примус» та посилити покарання за ухилення від мобілізації. Таку думку висловив офіцер піхотного батальйону Андрій Іллєнко та навів приклад досвіду США та Британії під час Другої світової війни. Про це Андрій Іллєнко розповів в інтерв’ю «Главкому».

Іллєнко вважає несправедливим, коли держава розглядає можливість посилення відповідальності для військових за непокору, але не збільшує її для ухилянтів.

«Має бути певний елемент примусу держави, законного примусу. А в яких війнах його не було? Не можна збільшувати відповідальність для військових, але не збільшувати для ухилянтів (мова про законопроєкт про посилення відповідальності військових за непокору, який нещодавно планувала ухвалити Рада, але не прийняла під тиском громадськості – «Главком»). Це несправедливо. Людина, котра вже опинилася в армії, якою б та людина не була, не має отримати більше покарання, ніж ухилянт, який за майже чотири роки війни жодного разу не з’явився у ТЦК, не оновив свої дані, десь ховається», – підкреслив Іллєнко.

Офіцер також прокоментував ситуацію з поповненням підрозділів і проблемою Самовільного залишення частини (СЗЧ). Як заначає Іллєнко, кількість добровольців значно зменшилася, у порівнянні з 2022-2023 роками.

«Це люди, які розуміють, що не сьогодні, то завтра їх зустрінуть на вулиці, вручать повістку і вони не матиму вибору, в який підрозділ потрапити і на яку посаду. Вони не хочуть, щоб вибір зробили за них. Як правило, до нас приходять люди за порадою родичів, знайомих, які в нас служать або служили: ось дивись, нормальний батальйон, хороше ставлення до людей, нормальне матзабезпечення, командування, якому можна довіряти. Зараз ось такий формат добровольців», – розповів Іллєнко.

Іллєнко визнав, що проблема СЗЧ знайома його батальйону, як і всім іншим підрозділам, навіть тиловим.

«Це не звичайна життєва ситуація, в якій спрацьовує життєва логіка, – це велика страшна війна, і тому треба робити правильні акценти в розумінні того, що таке СЗЧ. Бувають ситуації, коли людина емоційно приймає рішення під впливом певних драматичних подій чи перевтоми, або через життєві обставини, часто – сімейні. Тому ми дуже гнучко до цього ставимося, і якщо хтось із хлопців має проблеми, то завжди дамо відпустку за сімейними обставинами, вихідні. Частина людей проходить емоційний пік, розуміє, що наламала дров – і вертається. Або просто розуміє, що навіть якщо він десь ховатиметься, то рано чи пізно його спинять на блокпосту або зустріне патруль, побачать, що він у СЗЧ, заберуть і відправлять в іншу частину, де до нього буде інакше ставлення», – підкреслив Іллєнко.

За його словами військові, які пішли у СЗЧ згодом вертаються, проте не всі.

Нагадаємо, офіцер піхотного батальйону Андрій Іллєнко заявив, що кожен громадянин України має усвідомити: якщо він не піде захищати свою країну, то в разі програшу «рано чи пізно опиниться в окупаційній армії». Про Андрій Іллєнко розповів в інтерв’ю в «Главкому».

Андрій Іллєнко навів приклад з власного досвіду. Його батальйон взяв у полон окупанта, який виявився громадянином України.