• Які кроки зроблені для легалізації криптоактивів?

• Скільки криптовалюти в Україні?

• Яка роль буде відвідена цифровим активам у законодавстві?

• Чи будуть оподатковуватися криптовалюти?

• Які питання залишаються не врегульованими?

На початку вересня Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект №10225-д, яким пропонується легалізувати володіння та операції з криптовалютами. Проект закону визначає роль віртуальних активів, регламентує роботу цього ринку та передбачає їх оподаткування. Ще у 2021 році парламент приймав закон про віртуальні активи, але він так і не вступив у дію, адже потрібні зміни до Податкового кодексу не були внесені.

Питання легалізації віртуальних активів потребує вирішення вже тривалий час. "Ринок криптоактивів в Україні не може далі жити за правилами Дикого Заходу. Впорядкувати це питання назріло вже давно", - писав в Telegram голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев. До того ж Україна інтегрується в Європейський Союз, а там діє регулювання цифрових валют – регламент MICA (англ. Markets in Crypto-assets - ринки криптоактивів).

Необхідність легалізації віртуальних активів пояснюється великою кількістю користувачів криптовалюти в Україні. З року в рік зростає кількість посадовців, які офіційно декларують цифрові активи. У 2022 році до Єдиного держреєстру декларацій, який веде Нацагентство з питань запобігання корупції, було подано 1,3 тисячі декларацій, в яких було вказано криптовалюти на загальну суму 371 млн гривень, у 2023 році це вже було 1,7 тисяч декларацій на 526 млн гривень, а у 2024 році - 2,2 тисячі декларацій на 786 млн гривень. Тобто, за два роки число декларантів криптовалюти та її обсяги зросли вдвічі.

Більше 10% українців володіли криптовалютою у 2023 році, зазначається у звіті Європейського банку реконструкції та розвитку про економічні перспективи країн за вересень 2025 року. Україна входить до числа країн світу, де криптовалюти використовуються найбільше. Наприклад, з липня 2023 року по липень 2024 року надходження криптовалюти в Україну були у розмірі 106 млрд доларів, при цьому витрати на придбання біткоіна оцінюються ЄБРР на суму 882 млн доларів.

Фото: Українці тримають значну частку коштів у криптовалютах (Getty Images)

Україна посідає шосте місце у світі за рівнем впровадження криптовалют у 2024 році, йдеться у звіті американської аналітичної компанії Chainalysis. За цим показником Україну випереджають Індія, Нігерія, Індонезія, США та В'єтнам. Офіційна статистика обігу криптовалюти в Україні, звісно, не ведеться.

На сьогодні у Цивільному кодексі є поняття "цифрова річ", до якої належать віртуальні активи. Також термін "віртуальні активи" зустрічається у законодавстві про запобігання відмиванню коштів. "І це все, тобто діяльність учасників ринку криптовалют не регулюється. Все що зараз відбувається – це "сірий" ринок", - пояснив РБК-Україна віце-президент Національної асоціації лобістів України, експерт з міжнародного регулювання ринку криптоактивів Олександр Черних.

Тіньовий обіг криптовалюти створює значні проблеми. Зокрема, державний бюджет не отримує податки від цього бізнесу. Гетьманцев заявляв, що бюджет може додатково отримувати 14-15 млрд гривень на рік від оподаткування криптобірж і доходів громадян.

Криптовалюта часто використовується, щоб обходити обмеження Національного банку на виведення валюти за кордон. "Ви йдете в будь-який криптообмінник в Києві, кажете: "Мені треба відправити крипту на такий-то гаманець". Даєте їм готівку і вона переводиться закордон", - прокоментував Черних. Через відсутність правового поля багато українських команд підприємців, які працювали на крипторинку, виїхали за кордон, додав експерт.

Хоча в реальності криптовалюти використовуються як альтернатива фіатним грошам (випущених урядом), у розумінні законодавця криптоактиви не є грошима . Цю тезу постійно відстоюють у Національному банку, вказуючи, що законним грошовим засобом в Україні є тільки гривня. Данило Гетьманцев в інтерв'ю РБК-Україна казав, що визнати криптовалюти грошима це "гірше, ніж дозволити обіг євро та долара. Це питання національної безпеки та суверенітету". Він мав на увазі, що можливість випуску грошей – це виключна прерогатива держави та її центрального банку, який повинен мати всі можливості регулювати обіг грошової одиниці та її вартість.

В першому читанні законодавець визначив криптовалюту як " рухоме майно у вигляді віртуальних активів". Тобто, це певна річ, яка існує у цифровому просторі, ви можете нею володіти, купувати і продавати.

Фото: Криптоактиви - це рухоме майно, яке зберігається на серверах в мережі Інтернет, згідно проекту закону (Getty Images)

"Це схоже на електронну книжку: ви придбали файлик, зберігаєте його десь в Інтернеті, він має певну вартість, ви його можете перепродати і заробити прибуток на цій операції. Ви можете мати багато файликів, це ваше віртуальне рухоме майно", - пояснив РБК-Україна адвокат компанії YANKIV Legal Solutions Богдан Янків.

Власник криптоактивів повинен буде задекларувати таке майно і сплатити податки. Останні треба буде сплачувати не за фактом володіння таким майном, а із прибутку - різниці між купівлею та продажем криптовалюти. Наприклад, протягом звітного року ви купуєте біткоін за нижчим курсом, потім продаєте його за вищою ціною – отримуєте прибуток, виражений у гривні. Ви маєте відобразити цей прибуток у податковій декларації та сплатити податки розміром 23% (18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору). Податки сплачуються лише у випадку "виходу у фіат" - продажу криптовалюти за звичайні гроші і отримання прибутку.

До операцій з криптовалютами будуть застосовуватися загальна система оподаткування, використання спрощеної системи (з нижчими податками) для віртуальних активів не передбачається. Якщо у цьому році від торгівлі криптовалютами ви отримаєте збиток, тоді податки не платяться, а сума збитку переноситься на наступні роки (для її покриття майбутніми прибутками).

"Важливим є те, що віртуальні активи вводяться в правове поле як явище, як категорія майна, про яке ви можете вказати в платіжному дорученні банку, за яке ви можете отримати кошти на ваш розрахунковий рахунок так само, якби ви продавали авто чи інше майно", - прокоментував Богдан Янків.

У 2026 році передбачається можливість задекларувати криптоактиви без пояснення джерел коштів, на які вони були придбані, та сплатити пільгову ставку податку – 5%. Фізична особа може продати всю свою криптовалюту, отримати гривню, повідомити про це податкову, сплатити із цього доходу 5% і всі ці кошти стануть "білими". В YANKIV Legal Solutions уточнили, що додатково прийдеться заплатити 5% військового збору.

" Норма про амністію для криптоактивів викликає жваву дискусію . Протягом другого читання вона може бути змінена або взагалі зникнути, тому поки зарано робити висновки про таку можливість "відбілити" збереження у криптовалюті", - додає Янків.

Окремі умови виникнуть для бірж, на майданчику яких будуть проводитися торги криптовалютою. Криптобіржі – це як правило міжнародні компанії із багатьма акціонерами, які працюють у різних країнах світу. Якщо законодавство буде повністю прийняте, діяльність дочірніх структур таких компаній в Україні буде потребувати ліцензії.

"Ті, хто будуть діяти на території України, будуть отримувати ліцензію від українських державних органів", - прокоментував Олександр Черних. Можливо, Державна податкова служба буде отримувати від бірж інформацію про торгові операції своїх клієнтів. Таким чином, держава зможе перевірити справжність фінансового результату, який будуть декларувати учасники торгів.

Фото: Законодавець пропонує оподатковувати торгівлю криптовалютою та ліцензувати біржову діяльність (Getty Images)

Біржовий бізнес підтримує законопроект, але виступає проти масового розкриття інформації державі. "Ми категорично проти масової передачі даних користувачів будь-яким регуляторам", - сказав РБК-Україна регіональний голова Binance у Центральній та Східній Європі, Центральній Азії та Африці Кирило Хом’яков. Він додав, що правки, які обговорюються до законопроекту, спрямовані на те, щоб захистити конфіденційність даних користувачів. Проте, у випадку проведення розслідувань біржа взаємодіє із правоохоронними органами.

Ліцензії буде видавати регулятор, він же буде контролювати виконання ліцензійних вимог. На сьогодні регулятор крипторинку ще не визначений , це дуже дискусійне питання і поки воно передано на розсуд Кабінету міністрів. "Це є досить мудрим і компромісним рішенням та дозволяє закону рухатися далі", - вважає Хом’яков.

Ліцензуванню на крипторинку швидше за все будуть також підлягати зберігання криптовалюти в інтересах третіх осіб, здійснення переказів (обмінів) криптовалют та випуск нових монет. Компаніям, які будуть торгувати криптовалютами або зберігати їх на своїх криптогаманцях окремих ліцензій буде не потрібно.

Законопроект має пройти друге читання, під час якого треба з'ясувати багато важливих деталей. Необхідно визначити державного регулятора та його повноваження. Данило Гетьманцев у коментарі РБК-Україна сказав, що виступає за те, щоб ним став Національний банк, проте це питання викликає багато дискусій серед стейкхолдерів процесу.

Треба повністю регламентувати процедури перевірок бізнесу, випадки вилучення документів, критерії допуску компаній на ринок, вважає економіст Центру економічної стратегії Богдан Слуцький.

"Зараз у законопроекті передбачено заборону блокувати кошти клієнтів і резерви емітентів криптомонет навіть за наявності підозр у шахрайстві. Це ускладнює можливість оперативно реагувати на ризик виведення активів", - сказав експерт, додавши, що фінальна редакція закону має мінімізувати ризики використання криптовалют для незаконних дій .

Ясності потребують строки та умови податкової амністії для криптовалют. В коментарі РБК-Україна Гетьманцев висловився за впровадження такої амністії.

Необхідно врегулювати перехідний період з декларування існуючих криптоактивів, алгоритм судового провадження за порушення у їх обігу. Передбачений на сьогодні прискорений розгляд справ (без виклику сторін до суду) обмежує права учасників. Компанії, які випускали свої криптомонети і йдуть з ринку, повинні мати чітку процедуру банкрутства, додає Слуцький.

Якщо всі деталі будуть узгоджені, а законопроект прийнятий, це дозволить врешті-решт вивести з тіні значний обсяг коштів, створити умови, за яких власникам криптовалют було вигідно декларувати, платити податки та відкрито використовувати цифрові накопичення.