Ну що ж, маємо фактично фінальні результати виборів у Молдові.

Правляча проєвропейська партія PAS отримує більшість місць у парламенті Молдови на основі даних після обробки 99% протоколів – 55 мандатів із 101.

Також до парламенту проходять:

• «Патріотичний блок» (26 мандатів).
• «Альтернатива» (8 мандатів).
• «Наша партія» (6 мандатів).
• «Демократія вдома» (6 мандатів).

Явка склала майже 1,6 млн виборців, або 52%.

Президентка Мая Санду й партія PAS здобули парламентську більшість завдяки поєднанню кількох факторів: системної ідеологічної чіткості, юридичного тиску на проросійські сили, мобілізації діаспори, протидії інформаційним атакам та грамотної коаліційної стратегії.

Водночас це не було безконфліктним процесом. її дії щодо обмеження опонентів викликали критику щодо свободи політики. Але результат виборів 2025 року показав, що більшість населення підтримала проєвропейський курс, незважаючи на активне втручання та зусилля проросійських сил

Як їй вдалось досягнути таких результатів? Це була багаторівнева боротьба на грані юридичного фолу. Тож давайте проаналізуємо історію успіху. Мая Санду і її партія «Acțiunea și Solidaritatea» (PAS) консолідувала свій політичний образ навколо курсу на інтеграцію з ЄС, боротьбу з корупцією, судову реформу та відсторонення впливу олігархів. Це створило базу довіри серед виборців, особливо серед молоді та діаспори.

Але цього було не достатньо для перемоги, зважаючи на активну незаконну участь Росії у цій кампанії. Тому Санду почала діяти жорстко аби врятувати країну від російського реваншу.

Перед виборами 2025 року ряд блоків з проросійським ухилом було знято з реєстрації або заблоковано через порушення законодавства. Наприклад, блок «Victorie» був скасований, а партії, що мали тісні зв’язки з Володимиром Шором, відсторонювалися від участі.

Паралельно відбулася мобілізація діаспори та голосування за кордоном. У виборах брало участь значно багато громадян за кордоном. Діаспора традиційно підтримує проєвропейські сили. Їхній голос враховувався через меморандум про створення закордонних дільниць і навіть голосування поштою. Її влада активно протистояла дезінформації та кібератакам. Влада заявляла про кібератаки на державні сервіси, інфраструктуру та виборчі системи. Було також виявлено численні кампанії дезінформації через Telegram-канали, соціальні мережі та медіа, спрямовані на дискредитацію владних сил чи підрив довіри до виборчого процесу.

Окремо слід відзначити скоординований політичний альянс із партіями-однодумцями. Напередодні виборів деякі дрібні проєвропейські об’єднання чи партії відкликали свої списки, чи приєдналися до PAS, аби уникнути розпорошення голосів і блокування порога.

Юридичні та адміністративні кроки. Використовувалися засоби контролю над органами виборчої влади, притягнення до відповідальності політиків із підозрою в корупції чи фінансуванні з-за кордону, судові рішення, що обмежували діяльність політичних акторів із проросійським ухилом.

PAS та прихильні медіа вели високий рівень присутності в ефірах, інтерв’ю, соцмережах – формуючи меседж про небезпеку проросійських сил, важливість вибору між Європою та Москвою. Через це владі вдавалося нав’язати тему «гібридної війни», яку Росія веде проти Молдови.

Тож перемога Маї Санду та PAS стала можливою завдяки поєднанню правових рішень, інформаційної боротьби, мобілізації суспільства і зовнішньої підтримки.

Водночас не можу погодитись з тими аналітиками, які кажуть, що демократії не мають право так себе поводити. Ні, мають повне право. Добро має бути з кулаками аби перемогти зло. І те що для Росії ці вибори стали втратою ще одного інструмента впливу в регіоні найкращий тому доказ