МВФ оцінив дефіцит фінансування України у 65 млрд дол. Це вдвічі більше, ніж за прогнозами уряду. Де радить фонд нашій країні брати кошти, якими є можливі джерела фінансування.

Найбільш критична ситуація наступного року

Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа повідомила про попередні висновки МВФ щодо майбутніх фінансових викликів України. За її словами, під час брифінгу з постійною представницею МВФ в Україні Прісцилою Тофано йшлося про те, що у період з 2026 по 2029 рр. країні може знадобитися додатково близько 65 млрд дол.

“Фонд оцінює ситуацію середньостроково. Планується нова чотирирічна програма співпраці, яка охоплюватиме 2026–2029 рр. Попередній розрахунок вказує, що незакрита потреба України у зовнішньому фінансуванні становитиме 65 млрд дол.”, - наголосила Підласа.

За підрахунками експертів, це вдвічі перевищує попередні урядові оцінки.

Раніше уряд прогнозував нестачу фінансових ресурсів лише на два роки вперед - приблизно 37,4 млрд дол. Проте через зростання дефіциту вже у 2026 р. ці показники довелося переглянути. На цей рік країні потрібно буде знайти 18,1 млрд дол., аби закрити “дірку” у держбюджеті.

За словами депутатки, найбільш критичною виглядає ситуація у 2027 р., адже саме тоді рівень невизначеності щодо доступу до коштів буде найвищим. Натомість у 2028 р. є певна стабільність: Єврокомісія планує виділити у своєму семирічному бюджеті 100 млрд євро на підтримку України.

Крім того, Підласа повідомила, що зараз ЄС і країнам G7 важливо не тільки ухвалити рішення про формат підтримки України, але і ухвалити його вчасно, щоб уряд не мав проблем з ліквідністю і виконанням зобов’язань перед українцям в першому кварталі 2026 року.

За її словами, ключовим фактором в оцінці потреби зовнішнього фінансування бюджету є припущення щодо тривалості війни та відповідних видатків на оборону.

“Прогнозувати безпекову ситуацію у 2027 р. можна, але, на мою думку, це суто теоретична справа. Тому у спілкуванні з міжнародними партнерами важливо показувати середньострокову перспективу, але потрібно фокусуватись на найбільш терміновій задачі - покрити 18,1 млрд дол., яких нам бракує на 2026 р.”, - підкреслила Підласа.

Наразі середньострокові плани МВФ вказують на те, що забезпечення стабільності українських фінансів залишатиметься викликом для уряду і міжнародної спільноти протягом наступних чотирьох років.

МВФ відкриє нову програму

Враховуючи нестачу коштів, Уряд України на початку вересня офіційно звернувся до МВФ з проханням про запуск нової програми фінансування Фонду.

Хоча чинна 4-річна програма розширеного фінансування (EFF) діє до весни 2027 р., левова частка передбаченого нею кредиту (15,6 млрд дол.) вже була отримана. Суми, що залишилися в рамках запланованих траншів на 2026 та 2027 рр., є недостатніми для покриття значних потреб України у зовнішньому фінансуванні.

Війна триває довше, ніж припускалося при затвердженні поточної програми. Потреби у фінансуванні значно вищі, ніж закладено у графіку виплат “старої” програми.

У Фонді вже сказали, що націлені на продовження тісної співпраці з Україною.

“Наступним кроком для МВФ стане взаємодія з українською владою щодо макроекономічної політики, яка дозволить підтримувати стабільність, фінансувати критичні витрати та відновлювати стійкість боргу протягом часового горизонту нової програми”, - зауважила директор Департаменту з питань комунікацій МВФ Джулія Козак .

Крім того, представниця Фонду зазначила, що команда МВФ продовжує розглядати потреби фінансування України до кінця 2026 р., а також в середньостроковій перспективі.

Козак наголосила, що робота, яка триває, передбачає інтеграцію запропонованих фіскальних заходів та фіскального плану.

Вона уточнила, що це включає, зокрема, необхідність пріоритезації витрат для їх зменшення, а також кроки для мобілізації доходів та прогнозування потреб у зовнішньому фінансуванні в середньостроковій перспективі. У цьому контексті також вивчаються прогнози щодо потенційних термінів завершення війни.

Козак зазначила, що в рамках цих обговорень Фонд дуже уважно розглядає відповідне фінансування, його структуру, обсяги фінансування, яке може надати МВФ.

Крім того, за її словами, вивчаються можливості донорів України забезпечувати необхідне зовнішнє фінансування, а також очікувані внутрішні доходи в українській економіці.

“Репараційний кредит” та і нші джерела фінансування

Крім кредиту МВФ під час брифінгу обговорювались і інші джерела фінансування потреб України. Серед інструментів, які обговорювалися, є: продовження вже існуючих механізмів, зокрема ERAloans; пряма фінансова допомога від окремих країн-партнерів, нові формати, серед яких “Репараційний кредит”, що передбачає передачу Україні заморожених російських активів.

Нещодавно стало відомо, що лідери ЄС готуються узгодити новий механізм допомоги Україні - кредит обсягом 140 млрд євро за рахунок заморожених резервів російського центробанку. У Брюсселі його вже назвали “репараційним”.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтримав використання резервів Центробанку РФ, заморожених у країнах Заходу, для допомоги Україні. Про це він написав у колонці для видання FinancialTimes.

“На мій погляд, необхідно розробити життєздатне рішення, яке дасть нам змогу - без утиску прав власності - надати Україні безвідсотковий кредит на загальну суму майже 140 млрд євро.Цей кредит буде погашено тільки після того, як Росія компенсує Україні збитки, завдані під час цієї війни. Доти російські активи залишатимуться замороженими”, - вважає Мерц.

Цю ідею обговорюють давно, проте до останнього часу уряди країн ЄС, включно з Німеччиною, виступали проти. Їх стримували юридичні й фінансові ризики, а також побоювання нового витка ескалації з боку Росії.

Свідченням зміни вектора став нещодавній виступ президентки Європейської Комісії Урсули фон дер Ляєн у Європарламенті. Вона згадала можливість надання Україні “репараційного кредиту”. Колонка Мерца додала конкретики.

Чи можливе підвищення податків?

З огляду на те що за підрахунками МВФ Україні потрібно багато коштів на майбутні роки, можливе підвищення податків.

“ForbesУкраїна” стверджує, що МВФ у цій ситуації традиційно вимагає підвищення податків, однак уряд намагатиметься цього уникнути, залучивши європейські кошти.

Проте голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев стверджує, що великого підняття податків не буде. За його словами, будуть деякі “точкові рішення” по типу імплементації DAC7. Це директива ЄС, яка стосується співпраці механізму оподаткування цифрових платформ на кшталт Uber та Glovo. Мова йде про покращення збору податків з діяльності, що здійснюється через цифрові платформи. Уряд вже вніс відповідний законопроєкт.

Крім цього, нардеп додав, що “МВФ також говорить про оподаткування посилок”, однак на столі зараз немає ідеї глобального підвищення ставки ПДВ. Депутат вважає, що підвищення оподаткування не дуже конструктивне в умовах, коли значна частина економіки знаходиться в тіні.

“Розмови про оподаткування мають йти чи навіть можуть підійматися тільки лише після того, як ми принципово вирішимо питання з тінню. Я не кажу про повне викорінення, а про переведення в інші масштаби. Якщо ми рахуємо, що в тіні 900 млрд грн, а я думаю, наступного року вже буде 1 трлн – і це не оборот, а лише недоотримані податки – то це питання якості адміністрування”,- впевнений Гетманцев.

Саме до детінізації МВФ і спонукає нашу країну. У новій програмі фонду може бути зафіксована така вимога. За оцінками Кабінету міністрів тіньова економіка перевищує 30% ВВП.

Вікторія Хаджирадєва