Невдала російська наступальна операція відкриває можливість для України та Європи. Позиції російського диктатора Володимира Путіна можна послабити й створити тиск для переговорів.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на колонку німецького політика Ніко Ланґе.

За його словами, Росія не змогла досягти цілей свого так званого "літнього наступу", хоча на окремих напрямках продовжує тиснути. Україна ж натомість поступово повертає ініціативу. Сухопутна та повітряна війна розвиваються по-різному. 

"Ситуація навколо Костянтинівки та Покровська залишається критичною для України. Проте Росії все ще не вдається захопити ці міста найближчим часом. У Сумській області Росія не досягла нічого під час наступу, натомість Україна вже відкинула російські війська", - зазначає Ланґе.

При цьому він звертає увагу, що на окремих ділянках фронту в Дніпропетровській та Запорізькій областях окупанти продовжують повільне просування. Україна ж стримує російську піхоту головним чином за допомогою дронів.

"Росіяни майже не наважуються на широкомасштабні наступальні дії, оскільки це швидко призводить до значних втрат", - вважає Ланґе.

На його думку, останніми тижнями російська тактика змінилася: від лобових піхотних атак до спроб інфільтрації малими групами піхоти , які часто керуються дронами-спостерігачами та приховують теплові сигнатури солдатів.

За допомогою цієї нової тактики Росія намагається обійти українські позиції, де не вистачає особового складу, та пройти зону дії українських дронів непомічено, маскуючись та приховуючи сигнатури.

Україна прагне розширити зону дії дронів. Натомість на східному та південно-східному фронтах не очікується жодних проривів чи стратегічних змін. Обидві сторони здатні підтримувати нинішній паритет дуже тривалий час, вважає політик.

"Широко поширена в інформаційному просторі, в багатьох ЗМІ та соціальних мережах теза про те, що Росія нібито невпинно просувається вперед - неправдива. Політичні рішення не повинні базуватись на хибному припущенні, що Росію не можна перемогти", - стверджує Ланґе.

За його оцінкою, до кінця поточної хвилі атак (травень - листопад 2025 року) Росія втратить близько 100-120 тисяч солдатів пораненими та загиблими.

Німецький політик припускає, що взимку політичне та військове керівництво Москви постане перед питанням, чи варто навесні 2026 року надсилати ще одну велику хвилю солдатів на забій.

Незалежно від ситуації на землі, обидві сторони посилюють повітряну війну. Україна поступово нарощує власні спроможності в галузі дронів, крилатих ракет і ракет малої дальності.

"Україна використовує власного виробництва дрони, крилаті ракети та ракети, щоб цілеспрямовано та системно пошкоджувати енергетичну інфраструктуру Росії - нафтопереробні заводи, LNG-термінали, ТЕС, трубопроводи. Це дає результат і створює тиск на Росію", - зазначає Ланґе.

Росія у повітряній війні продовжує робити ставку на масове виробництво дронів "Герань-2" та імітаторів-"Гербер", масовано атакуючи українські мирні міста. 

За словами німецького політика, мова йде про:

• Інвестиції у власну оборонну промисловість, спільні підприємства з західними компаніями, індустріальні партнерства.
• Підтримку у виробництві перевірених у бою дронів, ракет, боєприпасів та систем озброєння в країнах Західної Європи для масштабування виробництва.
• Допомогу в електромагнітній боротьбі, інновації для створення дешевших ракет для існуючих систем ППО, а також антидронових дронів.
• Інтеграцію ППО НАТО на східному фланзі з українською, мережеве поєднання систем спостереження та покращення захисту від дронів. 

Він зазначає, що системи ППО НАТО повинні використовувати свою дальність, щоб нейтралізувати російські дрони та ракети над західним повітряним простором України. Також Києву потрібна:

• Далекобійна зброя, така як Taurus та Tomahawk, щоб уражати командні пункти, склади боєприпасів, аеродроми та заводи з виробництва дронів глибоко в тилу Росії.
• Програма NATO PURL має бути розширена через нові закупівлі в США понад поточні 2,1 мільярда євро.
• Макрофінансова підтримка, щоб стабілізувати державний бюджет у 2026 році.
• Кошти з конфіскованих російських активів або нові репараційні кредити мають бути спрямовані не лише на військові цілі, а й на підтримку бюджету.

Європейські партнери України повинні скористатися моментом після провалу наступу Росії, вважає німецький політик. А саме:

• зупинити енергетичні доходи Путіна,
• збільшити військову підтримку,
• взяти ініціативу у свої руки.

"Те, що Путін постійно обстрілює українські житлові будинки дронами, не означає, що він перемагає у війні. Смілива зміна стратегії з боку європейських партнерів України може зараз ще більше послабити Путіна і створити необхідний тиск для переговорів ", - підсумував Ланґе.

Нагадаємо, нещодавно президент Володимир Зеленський попередив союзників, що Кремль дроновими провокаціями перевіряє реакцію Європи та хоче послабити допомогу для України.

За його словами, Путін планує відкрити новий напрямок бойових дій ще до завершення війни в Україні.

Тим часом Європейський Союз вже заявляє про плани розбудувати трискладову систему захисту східного флангу від Росії. Мова йде про три "стіни" - морську, дронову та наземну.

Цього тижня в столиці Данії (Копенгаген) пройде зустріч лідерів ЄС, де вони обговорять передові оборонні проекти, серед яких "стіна дронів".

Також європейці незабаром хочуть ввести новий, 19-й пакет санкцій проти РФ. Він, як анонсували в Єврокомісії, включатиме заборону на імпорт СПГ з Росії.