Абсолютна більшість українців віддають перевагу "стратегічній українізації" - підходу, який зміцнює позиції української мови, але не чинить тиску на російськомовних громадян.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на результати опитування КМІС.

Опитування проводилося з метою вивчення ставлення українців до трьох варіантів мовної політики. Кожен респондент отримував випадково один з варіантів і оцінював його прийнятність, без використання дослідницьких термінів на кшталт "прихована русифікація" чи "радикальна українізація".

Соціологи запропонували респондентам варіанти, яким вони дали умовні назви.

1. Стратегічна українізація - підхід, який передбачає зміцнення української мови у державних і освітніх сферах, але без тиску на побутове використання російської мови. Заохочується поступове поширення української мови у медіа, інтернеті та книговиданні.
2. Радикальна українізація - заборона використання російської мови в усіх сферах та примусовий перехід російськомовних громадян на українську.
3. Прихована русифікація - формально демократичний підхід із вибором мови навчання або офіційного спілкування у регіонах, що фактично сприяє поширенню російської мови.

·        Стратегічна українізація : абсолютна більшість - 87% респондентів - схвалюють цей варіант. 53% підтримують його повністю, ще 34% - скоріше підтримують. Лише 10% вважають такий підхід неприйнятним. Це єдиний варіант, який отримав підтримку в усіх регіонах і серед усіх мовних груп.

·        Радикальна українізація: підтримують 63% респондентів. При цьому 33% повністю підтримують, 30% - скоріше підтримують. Натомість 32% українців вважають цей варіант неприйнятним. На Сході та Півдні він стикається з відчутним опором, серед російськомовних більшість його відкидає.

·        Прихована русифікація: схвалюють 54% респондентів, але лише 21% вважають її повністю прийнятною. Противники складають 39%. Варіант не є консенсусним, оскільки підтримується переважно на Сході та Півдні, а на Заході більшість його відкидає. Серед українськомовних думки розділилися порівну.

Опитування показало, що стратегічна українізація забезпечує консенсус між регіонами та мовними групами. Підтримка цього підходу коливається від 81% на Півдні до 90% на Заході, а серед російськомовних і українськомовних - від 83% до 88%.

Варіант радикальної українізації має сильну регіональну диференціацію: він користується підтримкою на Заході та у Центрі, але на Сході більшість його відкидає. Прихована русифікація також не має регіонального консенсусу і провокує поляризацію серед мовних груп.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, який коментував результати опитування, зазначив: "В умовах повномасштабного вторгнення українці демонструють дивовижну єдність для опору російському ворогу. Незалежно від регіону проживання та мови спілкування, українці роблять внесок у національну оборону та турбуються про майбутнє України".

Він додав, що мовне питання, хоча і втратило гостроту, досі може використовуватися для створення ліній розлому в суспільстві.

"Єдиний варіант, який об’єднує громадян і сприяє розвитку української мови - стратегічна українізація. Він дозволяє зберігати статус української як єдиної державної мови, основну роль у освіті та водночас толерантно ставитися до російськомовних громадян", - підкреслив експерт.

Опитування КМІС показало, що українці підтримують виважений підхід до мовної політики, який зміцнює українську мову без конфліктів і розколу суспільства. Ця формула дозволяє об’єднати різні мовні та регіональні групи, забезпечуючи довгостроковий розвиток української мови та толерантність у спілкуванні.

Опитування КМІС проводилося з 19 по 28 вересня 2025 року серед 1029 респондентів по всій Україні.

Нагадаємо, у 2024 році українську мову рідною назвали 78% опитаних. У 2017 році таких було 68%, у 2015 році ˗ 60%, у 2006 році ˗ 52%.

Крім того, у 2024 році 95% опитаних вважали себе етнічними українцями, 2% - етнічними росіянами. До початку війни, у 2021 році, українцями вважали себе 87% респондентів, росіянами - 9%.