10 вересня 2025 року набув чинності указ керівника Росії Владіміра Путіна, що стосується громадян України, які залишаються на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Згідно з документом, мешканці цих регіонів мають отримати російське громадянство. Ті, хто відмовиться від примусової паспортизації, зобов'язані залишити свої домівки на окупованих Росією територіях. Це рішення ставить під загрозу місцеве населення окупованих територій і є черговим інструментом війни проти України. Українська влада, міжнародні організації та громадянське суспільство постали перед черговим викликом, наслідки якого відчують не лише жителі окупованих територій, а й держава в цілому. Депортація як інструмент війни Українців, які відмовляться від отримання паспортів, окупаційна влада вважатиме іноземцями, що порушили міграційне законодавство. Це створює підстави для адміністративних стягнень і депортацій. У Росії такі механізми давно відпрацьовані, а виселення можуть здійснюватися через Білорусь, Грузію чи інші сусідні держави. Ми вже бачили приклади депортацій українців до Грузії. Реклама: Депортації ймовірно стануть частиною гібридної війни: масове переміщення людей призведе до додаткового навантаження на українську інфраструктуру, яка й без того працює на межі через евакуації з прифронтових регіонів. Найбільш уразливими залишаються літні та маломобільні особи. У разі неефективного реагування ворог може використати ситуацію для дискредитації української влади. Населення окупованих територій Точних даних про кількість людей на окупованих територіях немає. За підрахунками окупаційних адміністрацій, у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях проживає близько 3,2 млн осіб. Ще близько 2,5 млн мешкають у Криму. Загалом ідеться про приблизно 6 млн громадян України, з яких 1,5 млн — діти. За даними правозахисних організацій, близько 1 млн людей на окупованих територіях підтримують постійний зв'язок з Україною та розглядають можливість переїзду на підконтрольну Уряду територію. Повернення і допомога Українці можуть виїжджати з окупованих територій із будь-якими документами, навіть примусово виданими російськими паспортами. У разі проблем із документами допомогу надає Офіс Омбудсмана. З лютого 2025 року до процесу повернення активно долучився Карітас України. Організація співпрацює з Офісом Омбудсмана, Міністерством розвитку громад та територій, місцевими органами влади, а також із неурядовими організаціями, зокрема, "Плурітон", "Право на захист" і "Допомагаємо виїхати". У пункті пропуску "Доманове – Мокрани" на кордоні з Білоруссю команда Карітасу здійснює первинну реєстрацію, визначення потреб і супровід. Для тимчасового розміщення використовуються транзитний центр у селі Кортеліси, прихисток греко-католицької церкви в Ковелі та приміщення на вокзалі. Карітас забезпечує транспорт, харчування, гігієнічні набори, квитки до місця призначення, доступ до мобільного звʼязку, а також юридичну і психологічну допомогу. За потреби організація виходить за межі стандартних ресурсів, допомагаючи важкохворим і маломобільним людям, організовуючи лікування. З лютого по вересень 2025 року Карітас надав допомогу 1091 людині, серед них 50 дітей. Кількість звернень постійно зростає: у лютому допомогу отримали 64 особи, у серпні — 190, у вересні (станом на 25 вересня) — 193 людини, серед них 5 дітей. Мобілізація ресурсів Вирішити проблеми організації на кордоні якісного обслуговування переселенців та створення для них комфортних умов лише силами неурядових організацій неможливо. Держава через свої уповноважені органи має відігравати провідну роль. Люди, які повертаються, повинні відчувати, що вони важливі насамперед для держави, а не лише для громадських ініціатив. Сьогодні завдяки зусиллям Міністерства розвитку громад та територій біля пункту пропуску "Доманове – Мокрани" розбудовується нова інфраструктура для організації обслуговування переселенців. Вона дозволить зробити процес зустрічі та надання базових послуг переселенцям зручнішим і комфортнішим, зокрема для людей, які потребують особливих умов. Офіс Омбудсмана працює над тим, щоб окремі адміністративні процедури стали простішими й швидшими. Спільні дії держави та громадських організацій мають зробити і саме рішення про переїзд, і дорогу до нового життя для людей більш безпечними та прийнятними. Найбільші труднощі для тих, хто повертається, — це житло, робота та ресурси для адаптації. Саме вони, як правило, визначають, чи зможе людина ухвалити рішення залишити свій дім на окупованій території. Варто відзначити активність місцевого самоврядування. Громади власними силами ремонтують або навіть викуповують будинки й передають їх переселенцям. Підтримка ініціатив місцевого самоврядування з боку Державного бюджету дозволить в значній мірі вирішити проблему розміщення ВПО та створення для них умов адаптації на новому місці. Ефективна відповідь на ці виклики потребує максимальної мобілізації ресурсів, розвитку інфраструктури та тісної співпраці державних органів, місцевого самоврядування і громадянського суспільства. І влада, і громадські організації визнають критичну важливість цього питання. Є підстави сподіватися, що найближчим часом можливості допомоги українцям, які переїжджають з окупації, значно зростуть. Але ключова роль у цьому процесі належить саме державі. Люди мають відчувати турботу не лише від благодійників, вони мають асоціювати її з владою. Гайк Степанян, менеджер проєкту з підтримки ВПО Карітас України