Про це свідчать дані Департаменту оподаткування фізичних осіб Державної податкової служби, отримані на запит Еспресо."Станом на 01.09.2025 по територіях м. Києва та Київської області обліковується 1,6 тис. та 2,2 тис. об’єктів житлової нерухомості (їх часток) відповідно, загальна площа яких перевищує 300 кв. м (для квартир) та/або 500 кв. м (для будинків). Для таких об’єктів сума податку збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт (його частку)", – йдеться у повідомленні департаменту. Відповідно до Податкового кодексу, фізичні особи, які мають у власності кварти площею понад 60 кв. метрів та будинки площею понад 120 кв. м, повинні раз на рік сплачувати податок на нерухомість за кожен "зайвий" квадратний метр. Однак якщо людина має квартиру понад 300 кв. м або будинок понад 500 кв. м, то щорічно додатково до податку на нерухомість їй нараховують фіксований податок у розмірі 25 000 гривень за кожен такий об’єкт. У народі його називають "податком на розкіш".  Цікаво, що порівняно з 2024 роком кількість квартир та будинків, за які треба сплатити так званий податок на розкіш зменшилась. У 2024 році у Києві було  2,3 тис. таких об’єктів, у Київській області – 2,5 тис. відповідно."Однією з причин зменшення кількості таких об’єктів може бути поділ на частки володіння об’єктами нерухомості між різними власниками", – пояснюють у Департаменті оподаткування фізичних осіб. При спільній частковій власності кожен співвласник платить податок на нерухоме майно на належну йому частку. До прикладу, якщо кватиру площею 350 кв. метри поділити між двома співвласниками, кожен з яких матиме частку по 175 кв. м, то кожен з них платитиме податок на нерухомість за 115 кв. метрів (175 кв. м – 60 кв. м, що не оподатковуються) і не платитиме додаткових 25 000 грн податку. Станом на 1 вересня 2025 року фізичні особи накопичили 4,5 млрд грн боргу з податку на нерухомість – ці кошти мали б йти до бюджетів місцевих громад.