Українські історики закликали Польщу не прирівнювати УПА та ОУН до тоталітарних режимів нацизму та комунізму – заява (Відео)
Представники історичної спільноти України закликали Польщу не прирівнювати УПА та ОУН до тоталітарних режимів нацизму та комунізму. Відповідну заяву оприлюднили на сайті Українського інституту національної пам'яті.
"В Україні із занепокоєнням сприйняли ініціативу певних політичних сил щодо внесення змін до чинних законодавчих актів Польщі, з метою запровадження на законодавчому рівні засудження УПА та ОУН(б). При цьому, ініціатори цих нововведень в односторонньому порядку визначають українців винними за усі події, пов'язані з Волинською трагедією. У цьому контексті представники історичної спільноти України наголошують на необхідності уникнення політизації питань нашої спільної з Польщею історичної спадщини, зокрема тих трагічних спільних сторінок історії, які призвели до масових жертв з обох сторін. Наразі історики докладають зусиль до створення об'єктивного дослідження усіх обставин не лише вчинення злочинів щодо українського та польського населення на території Волині та Галичини, але й причин, які призвели до такого жорсткого протистояння. На сьогодні також немає остаточних досліджень і висновків щодо впливу спецпідрозділів окупаційних режимів СРСР та нацистської Німеччини на події, які призвели до цього українсько-польського протистояння. Тому досить сумнівними є спроби прирівняти антиімперську, національно-визвольну за своєю суттю, діяльність УПА та ОУН(б) до геноцидальних практик неоімперських тоталітарних режимів нацистів і комуністів, проти яких насамперед і боролися українські повстанці", – йдеться у заяві.
Там також зазначають, що українська сторона запропонувала польським колегам "відновити формат фахових дискусій в рамках Форуму істориків України та Польщі", що могло б сприяти неупередженому встановленню подій минулого. Крім цього, історики запропонували продовжити роботу над ексгумацією на території обох країн.
"Вважаємо, що найбільш оптимальним шляхом вирішення питань спільної трагічної історії мало б бути продовження пошуково-ексгумаційних робіт на територіях обох країн з метою гідного вшанування пам'яті жертв тих подій – як українців, так і поляків", – йдеться у заяві.
Водночас українська сторона висловили вдячність сусідній країні та її народу за допомогу у протистоянні російській агресії.
"Спроби вбити клин між Україною та нашим стратегічним партнером Польщею значно активізувалися з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну у лютому 2022 року. Наразі робиться наголос на засудженні діяльності УПА й забороні її символіки, яка на сьогодні асоціюється з героїзмом українських військових, які ціною власного життя захищають від російської навали і Україну, і Європу в цілому", – зазначили у заяві.
Та наголосили на тому, що прийняття такого закону викличе негативну реакцію українців, а Україна змушена буде відповідати.
"Прийняття згаданого вище проєкту польською стороною очевидно викличе негативну реакцію в Україні. Відповідно до існуючої практики українська сторона також буде змушена вживати дзеркальних заходів та приймати на законодавчому рівні відповідні акти щодо оцінки дій окремих підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських, які, як відомо, вчиняли злочинні дії проти мирного українського населення в період Другої світової війни і в перші повоєнні роки. Водночас, на наше переконання, можлива ескалація такого протистояння, в тому числі на законодавчому рівні, власне і відповідатиме інтересам російської сторони, яка прагне того, щоб ми не підсилювали один одного, а навпаки – послаблювали Україну, яка сьогодні героїчно протистоїть російській агресії. Ми закликаємо наших польських колег істориків, політиків, громадських діячів виявити максимальну виваженість в оцінці надзвичайно трагічних подій нашої спільної історії. Така спільна історія потребує спільного розгляду та спільних рішень. Ми готові до об'єктивного, фахового та неупередженого діалогу", – зазначили історики.
Цю заяву підписали 88 представників української історичної спільноти.
У Польщі вже відреагували на цю заяву. Як повідомляє Polsat News, речник польського президента Рафал Лескевич заявив, що такий спротив – це "розпалювання кризи у відносинах між Польщею та Україною на руку москві".
"Це виконання сценарію, написаного в кремлі, тобто розпалювання кризи в історичній сфері між Польщею та Україною. (...) У цьому питанні немає симетрії: йдеться про вбивства УПА польських громадян, а також євреїв, бо УПА допомагала німцям. (…) А тепер Київ оголошує законодавчі акти проти Армії Крайової – йдеться про 1000 людей, убитих Армією Крайовою у відповідь. Чорно-червоний прапор – це не символ, відірваний від українських націоналістів. Він символізує кров і землю. Це була злочинна ідеологія, як нацизм і комунізм", – заявив Лескевич.
Нагадаємо, 29 вересня польський президент Кароль Навроцький подав до парламенту законопроєкт про запобігання "пропаганді бандеризму" та "запереченню волинських злочинів". За кілька днів до цього голова канцелярії президента Гжегож Богуцький, заявив, що вже у понеділок до Сейму винесуть два нові законопроєкти. Серед яких: про зміни до Кримінального кодексу, які передбачають переслідування осіб, що "поширюють ідеологію Бандери".
Читайте також: Польський Сейм продовжив тимчасовий захист для українців: змінено умови отримання виплат
Дивіться також:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram . Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp . Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською
Останні новини
більше новин