Дослідники NASA під керівництвом Нормана Лоеба виявили, що Земля стала темнішою з 2001 по 2024 рік і відбиває менше сонячного світла, причому північна півкуля втрачає більше енергії, ніж південна. Виявлена нерівність пояснюється таненням льодових і снігових покривів та зменшенням аерозольного забруднення, тоді як природні явища в південній півкулі частково компенсують ці зміни. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Phys.org.

У дослідженні, опублікованому в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, зазначається, що потемніння Землі виражене більше в північній півкулі, ніж у південній.

«Ми виявили раніше невідомий дисбаланс між півкулями у відбитті сонячної енергії», – зазначив Норман Лоеб, керівник команди з Дослідницького центру Ленглі NASA в Гемптоні, штат Вірджинія. «Це важливе відкриття для розуміння того, як поверхневі та атмосферні процеси впливають на енергетичний баланс планети».

Загалом південна півкуля отримує чисті надходження сонячної радіації у верхніх шарах атмосфери, тоді як у північній спостерігаються чисті втрати. Раніше вважалося, що цей дисбаланс компенсується атмосферною та океанічною циркуляцією, яка переносить енергію через екватор. Однак дослідження показало, що за останні два десятиліття ця компенсація була неповною.

При середньому споживанні енергії від сонячної радіації від 240 до 243 ват на квадратний метр, розбіжність у 0,34 ват на квадратний метр за десятиліття є статистично значущою, наголошують автори.

«Різний розвиток подій у північній та південній півкулях пояснюється змінами вмісту водяної пари та хмар в атмосфері, а також змінами альбедо, відбивної здатності поверхонь Землі», – зазначають дослідники. Лід і сніг відбивають більше сонячного світла, ніж вода чи каміння, тож скорочення морського льоду та снігового покриву в північній півкулі сприяло потемнінню.

Окрім цього, взаємодія між радіацією та аерозолями – дрібними зваженими частинками, які слугують ядрами конденсації для утворення хмар, що, у свою чергу, сприяє відбиттю сонячної радіації. У північній півкулі забруднення аерозолями зменшилось завдяки заходам охорони навколишнього середовища у Європі, США та Китаї, тоді як у південній півкулі лісові пожежі в Австралії та виверження вулкана Хунга-Тонга в 2021–2022 роках збільшили кількість частинок.

«Раніше вважалося, що хмари компенсують різницю між півкулями, проте наше дослідження показує, що їхня роль обмежена», – наголошують автори. Розуміння цих процесів важливе для уточнення кліматичних моделей і прогнозів глобального потепління.