Жахи негоди

Серед загиблих - п’ятеро осіб з однієї родини переселенців, у тому числі й восьмирічна дівчинка. Їхній будинок до другого поверху накрило хвилею, яка заблокувала людей у їхньому помешканні на цокольному поверсі, проте вода знаходила шпарини для проникнення всередину.

У пресслужбі ДСНС Одеської області повідомили, що у провулку Сергія Ейзенштейна водолази знайшли тіло 23-річної дівчини, яка зникла під час негоди - її збило течією на одній з вулиць міста.Це працівниця Управління з питань містобудування та архітектури Одеської облдержадміністрації Надія Мишей.

На вулиці Балківській виявили тіло жінки 55 - 65 років та місцевої мешканки 1987 року народження, а на Дачі Ковалевського знайшли загиблу жінку 1968 року народження.

Рятувальники всю ніч евакуювали людей з водяних пасток, витягували автомобілі та відкачувати воду з будівель.Вони врятувалипонад 360 людей та вивезли в безпечне місце  227 транспортних засобів.

Негода пошкодила близько 300 приватних і 400 багатоквартирних будинків. Понад 1 тис. людей звернулися по допомогу - через підтоплення, падіння дерев, відключення електроенергії та шкоду, заподіяну стихією майну.Ще одна біда: дуже пошкоджене обладнання, необхідне для того, щоб пройти опалювальний сезон.

За словами віцепрем’єр-міністра з відновлення України - міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби , родини загиблих і постраждалі отримають фінансову допомогу через окрему програму підтримки людей.

Президент Володимир Зеленський доручив йому провести повну перевірку дій у місті, зокрема з’ясувати всі обставини, що могли спричинити такі наслідки, і ухвалити відповідні кадрові рішення.

 

 

Глобальне потепління плюс урбанізація

Сильні дощі в Одесі синоптики пояснили локальним циклоном над Чорним морем. Його рух на північ та схід блокував антициклон, що призвело до загострення атмосферних фронтів; також на збільшення інтенсивності опадів вплинуло тепле та вологе повітря над Чорним морем. За даними метеостанції "Одеса", за добу випало 94 мм - це 224% від місячної норми. У 2016 році 20 вересня в Одесі зафіксували добовий рекорд опадів - 113 мм.

Синоптики попереджали про загрозу: з 29 на 30 вересня очікувались значні дощі - жовтий рівень; 30-го числа о 15:30 попередження посилили до другого помаранчевого рівня (очікувана кількість опадів 50-79 мм до кінця дня); о 19 год - до третього червоного рівня (понад 80 мм ).

"Варто зазначити, що у часи кліматичних змін такі екстремальні події стають частішими: з 2015 року (останні 10 років) в Одесі зафіксовано 14 випадків сильного дощу (кількість опадів від 50 до 100 мм за 12 годин і менше); за попередні десятиріччя це було 2-3 випадки на 10 років",- пояснили в Українському гідрометцентрі.

Синоптики додали, що в прибережній зоні Чорного моря спостерігається тенденція до екстремальних опадів. Раніше такі явища були характерні для тропічних процесів, тепер же вони проявляються і в середніх широтах. Вони утворюються на межах акваторій та суходолу за наявності достатньої вологи, можуть маскувати холодний фронт і призводити до катастрофічних опадів і в циклонах помірних широт.

Однак проблему створює не лише погода - посилює ризики й урбанізація. Інтенсивна та хаотична забудова з використанням асфальту та бетону з непроникних матеріалів не дозволяють воді просочуватися в ґрунт, що перетворює дощ на стрімкі та великі за обсягом потоки води.

Дослідження в США та Великобританії доводять, що в містах з високим ступенем забудови потоки води зростають на 20–50% через такі непроникні поверхні, а кліматичні зміни роблять дощі інтенсивнішими.

У гідрометцентрі вважають, що впровадження "зеленої" інфраструктури (використання таких проникних матеріалів як пористий асфальт, що дозволяють воді фільтруватися в ґрунт та зелені зони) може на третину зменшити підтоплення.

Старі колектори, хаотична забудова, катакомби

Проблема, що спричинила катастрофу в Одесі, -  комплексна. Її не вирішували протягом багатьох років, тому не дивно, що каналізаційна система в екстремальній ситуації не впоралася.

Про це заявив експерт з питань житлово-комунального господарства Валерій Матковський у коментарі 24 Каналу.

За його словами, раніше дорожні служби щомісяця перевіряли стан каналізації. Зараз за це відповідає водоканал, який цього не робить.

Матковський вважає, що й міська влада бездіє: Одесу затоплює щороку, але за цей час нічого не зроблено для вирішення проблеми.

Разом з тим хаотична забудова стала справжнім лихом для міста, особливо в його приморській частині. Раніше будинків було відносно небагато, і земля могла увібрати зайву вологу. Проте зараз ця земля забудована, тому надлишок води шукає собі місце, підмиваючи дороги. Коли руйнується дорожнє покриття, утворюються провалля, можливо, через те, що в місті є розгалужена система катакомб - докладно це питання ніхто не вивчав.

За останні 10 - 20 років не створено нових систем водовідведення - новобудови підключають до вже наявних систем, а ті не розраховані на таке навантаження.

Окрім того, в Одесі не будують нових колекторів і не чистять наявних. Ті споруди, що є, побудовані ще в XIX столітті. Тоді їх робили з черепашника, який добре вбирає та затримує вологу.

 

 

Не лише одеські проблеми

Голова Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко вважає, що проблеми, які спричинили катастрофу в Одесі, характерні не лише для одного міста, але й для більшості міст з хаотичною забудовою, яка відбувається в Україні в останні десятиліття.

"Відсутність системної розбудови міст разом з відсутністю капіталовкладень в інфраструктуру регулярно призводять до затоплення цілих вулиць та районів у Києві, Львові, інших містах, але вперше це відбулося з такою кількістю жертв", - зазначив експерт.

На його думку, ситуація в містах стає все більше критичною, і виправити її стає дедалі тяжче.

А кандидат географічних наук, старший науковий співробітник, заввідділом прикладної метеорології та кліматології УкрГМІ ДСНС України та НАН України Віра Балабух у коментарі "Телеграфу" сказала , що чим вища температура повітря, тим більше вологи воно може утримати. Тому зростає ймовірність сильних злив - і не лише в Україні, а й в усьому світі.

"Це загальна тенденція - у Києві, Берліні, Італії чи Китаї. Це фізика: тепліше повітря - більше вологи - сильніші дощі", - пояснила вона.

До слова, в Одеській області відмічались опади й більшої інтенсивності, ніж ті, що накрили Одесу 30 вересня. Наприклад, у селі Сербка в червні 1996 року за 12 годин випало 143 мм - майже 3,5 місячні норми.

Катастрофічні зливи спостерігалися в Україні й цього року: 9-10 липня у Львові за 12 годин випало 110 мм, за добу - 134 мм, а у Бродах на Львівщині - 143 мм за 16 годин.

Галина Гірак