У ніч на 3 жовтня противник атакував за допомогою 416 засобів повітряного нападу, Повітряні сили повідомляють про нейтралізацію 320 з них.

Основний напрямок удару – об'єкти критичної інфраструктури (енергетичного сектору) у Харківській та Полтавській областях. За даними моніторингових каналів, росіяни випустили шість «Іскандерів» у напрямку Лубен та Лохвиці. Ще 20 крилатих ракет випустили по Полтаві, Лубнах, окремих тергромадах Харківщини.

Внаслідок обстрілів на Полтавщині довелося зупинили роботу кількох газовидобувних об’єктів компанії.

Удари по сховищах та розподільних станціях – це не випадковість, а ознака нової тактики Кремля напередодні зими. Такі атаки відбуваються регулярно і мають на меті зірвати підготовку до зими та створити проблеми з газопостачанням для українців під час холодів.

Мовиться про удари по українській газовій промисловості, яка прямо впливає на виробництво електроенергії. Нещодавно противник атакував підстанції у Сумах, Дніпрі та Херсоні, спричинивши перебої та пошкодження інфраструктури.

Особливо показовим є те, що ці атаки відбуваються напередодні опалювального сезону. Країна-окупант намагається створити додаткові проблеми для цивільного населення, провокуючи хаос і невдоволення діями української влади на всіх рівнях. Фактично це спроба дестабілізувати ситуацію на підконтрольних Україні територіях. 

Щодо захисту – прикрити газові сховища та енергетичні об'єкти набагато складніше, ніж військові чи адміністративні будівлі. Це проблема не лише України: аналогічні труднощі відчуває і Москва, коли намагається протидіяти ударам дронів по своїх нафтобазах і газових терміналах.

Надалі можна очікувати, що російські війська активізують атаки по місцях видобутку та зберігання енергоресурсів. Ударів слід чекати по Полтавській області, яка є центром видобутку нафти й газу, а також по західних регіонах, що виконують роль логістичних хабів для транспортування.

На мою думку, українська оборона має діяти більш ніж адекватно – потрібна дзеркальна відповідь.

Якщо росіяни атакують наші енергетичні об'єкти, ми повинні бити по аналогічних цілях у РФ. І можливості для цього є: останні події показали, що російська ППО надзвичайно неефективна й не здатна протистояти масованим атакам дронами та аеробалістичними ракетами.

Наразі Україна посилила удари проти російської нафто- газової інфраструктури, прагнучи спричинити дефіцит пального та порушити експорт нафти до Європи. За оцінками західних розвід товариств, зафіксовано рекордно високий показник – понад три десятки ударів українських дронів по російських нафтопереробних заводах, сховищах і трубопроводах.

Утім, такі удари повинні мати не лише військовий, а й символічний характер. Наприклад, удар по Кримському мосту – це спосіб позбавити росіян бажання бити по нашій логістиці. Те саме стосується й атак по урядових кварталах – має бути адекватна відповідь по резиденціях російського диктатора, які також перебувають у зоні досяжності України.

Два роки тому удари по енергетиці змусили українців переживати блекаути. Теоретично, подібне може повторитися із газом. Будь-які удари по сховищах чи розподільних станціях – це серйозний виклик. Ремонтні роботи займають кілька днів, а якщо атаки припадуть на розпал опалювального сезону, наслідки можуть бути критичними. Тож ризик «газових блекаутів» існує, особливо з урахуванням того, що росіяни націлюються саме на сховища та станції, а не лише на місця видобутку.

На думку аналітиків ACLED з питань Європи та Центральної Азії, удари відбуваються на тлі того, що Росія посилює наступ на сході України, попри заяви про готовність до переговорів. Оскільки запаси природного газу в Україні зменшуються напередодні зими, атаки на газову інфраструктуру є частиною ширшої російської кампанії зі змушування України до капітуляції через заподіяння серйозних страждань цивільним – тактики, якої Москва дотримується протягом усієї війни.

Натомість, Україна поступово посилює систему протиповітряної та протиракетної оборони. Наприклад, датський контракт на 8,5 мільярда доларів передбачає закупівлю шести батарей Patriot, що значно підсилить захист енергетичної інфраструктури.