Юридичний кульбіт ціною 5 мільярдів: БЕБ хоче поховати справу Голови правління АТ «АЙБОКС БАНК» Мельника Петра Петровича та головного бухгалтера банку Кіньколих Тетяни Миколаївни в суді, та замість 5 млрд., оплатити в бюджет лише штраф розміром 60 тис. грн.

Про це йдеться у розслідуванні журналістів порталу UA.NEWS.  

Голова правління IBOX Bank Мельник Петро Петрович визнав вину повністю та факт втрати бюджетом 5 млрд грн, але ані Бюро економічної безпеки, ані Державна податкова служба не вживає заходів щодо стягнення цих коштів на користь держави. Мельник П.П. діяв у змові із головним бухгалтером Айбокс банку Кіньколих Тетяною Миколаївною, яка також визнала свою вину в суді повністю.

Гучна справа про відмивання близько 5 мільярдів гривень коштів, критично необхідних для бюджету воюючої країни, доходить до фіналу у суді першої інстанції з приголомшливим результатом: основні фігуранти – Голова Правління Мельник П.П. та Головний бухгалтер Кіньколих Т.М. можуть відбутись штрафом у 60 тис. грн. за те, що вивели та вкрали 5 млрд. грн.

Таке рішення може ухвалити Шевченківський районний суд міста Києва на користь фігуранта міжнародного розшуку Мельника Петра Петровича, та його спільниці – Кіньколих Тетяни Миколаївни.

Історія розслідування Бюро економічної безпеки (БЕБ) і подальшого судового розгляду є не просто кримінальним кейсом, а наочною анатомією слабкості, що пронизала державний механізм. При цьому Голова правління банку Мельник Петро Петрович визнав факт втрати бюджетом 5 млрд грн, але Бюро економічної безпеки не вживає заходів щодо стягнення цих коштів на користь держави. Він діяв у складі злочинної групи разом із головним бухгалтером банку Кіньколих Тетяною Миколаївною, яка також визнала свою вину в суді.

Анатомія схеми: Майстерність «міскодингу» та ціна безкарності

У центрі уваги – цинічний механізм «міскодингу», що, за даними Бюро економічної безпеки (БЕБ), дозволив вивести колосальні кошти з-під державного контролю. Це була не просто помилка в бухгалтерії; це була майстерна операція, побудована на підміні понять.

Суть схеми:

Маскування: Гравці нелегальних онлайн-казино, поповнюючи свої ігрові рахунки через термінали IBOX, бачили у квитанціях не фінансові операції, а оплату комунальних послуг, купівлю неіснуючих товарів або інші легальні операції.

Накопичення: Ці кошти надходили на рахунки понад 20 підконтрольних фіктивних компаній, афільованих із Петром Мельником та Тетяною Кіньколих, які обіймали ключові позиції в IBOX Bank – Голови Правління та Головного бухгалтера.

Результат: За оцінками правоохоронців, за допомогою цієї схеми було легалізовано близько 4.8-5 мільярдів гривень. Він діяв у складі злочинної групи разом із головним бухгалтером банку Кіньколих Тетяною Миколаївною, яка також визнала свою вину в суді.

5 мільярдів гривень, виведених з-під оподаткування у розпал війни, є центральним елементом справи, і ця сума мала критичне значення для фінансування оборони та соціальних потреб.

Держава діяла рішуче: після відкликання Нацбанком ліцензії, фігуранти справи, зокрема Голова правління банку Мельник Петро Петрович, негайно покинув країну, через Молдову. Він був оголошений в міжнародний розшук.

Процесуальна гільйотина: Як «закон» знищив «право»

Слідство, прокуратура, суд: ця тріада мала забезпечити невідворотність покарання. Натомість, ми побачили, як система віддала перевагу самообслуговуванню. Справа, що мандрувала від Києва до Львова і назад, накопичила достатньо процесуальних неточностей.

Головний удар завдав БЕБ, скерувавши до Шевченківського районного суду м. Києва обвинувальний акт відносно Мельника та Кіньколих без вимоги компенсації завданих бюджету збитків, обмежившись лише штрафом у 60 тис. грн. тобто 0,001% від суми завданих збитків.

Символізм та тест на довіру

Парадокс стає майже літературним, коли ми згадуємо, чим займався Голова правління банку Мельник Петро Петрович, переховуючись за кордоном. Перебуваючи у міжнародному розшуку, він подорожував світом, а паралельно у Дніпровському районному ТЦК та СП у м. Києві був знятий з військового обліку без особистої присутності. З цього приводу розслідується ще одне кримінальне провадження органами Національної поліції.

Це наочна, цинічна ілюстрація: фігурант, який, ймовірно, майстерно жонглював «законом» заради уникнення справедливості, водночас знімається з військового обліку «on line». Це підкреслює: найслабшою ланкою у ланцюзі боротьби зі злочинністю є не фінансова розвідка, а внутрішня юридична логіка.

На тлі цих подій, довіра до українських судів (близько 12% за соцопитуваннями) залишається критично низькою. Судова система, яка не може забезпечити розгляд справи проти фігурантів, що ховаються за кордоном, демонструє свою вразливість, створюючи прецеденти безкарності.

Справа Мельника та Кіньколих у Шевченківському районному суді стала витонченим запобіжником проти правосуддя. Вона засвідчила, що в Україні юридичні механізми здатні не лише захищати закон, а й слугувати інструментом для легалізації втечі від відповідальності. Цей інцидент виявив крихкість усієї системи: від процесуальних прорахунків виконавчої влади (правоохоронних органів), які накопичували "лазівки", до формалізму судової гілки, яка використовує ці прорахунки для уникнення відповідальності.

Наразі, доля мільярдів гривень та принципу невідворотності покарання опинилася в руках Шевченківського суду. Справжню ціну за таку системну слабкість платить суспільство: вона вимірюється не лише втраченими мільярдами, а й подальшою ерозією віри в те, що закон однаково працює для всіх.

Справу Голови правління банку Мельника Петра Петровича вже неможливо вважати рядовим юридичним казусом, який можна просто залишити на совісті суддів, детективів та прокурорів, що продемонстрували вразливість перед юридичними маневрами. Це вже – рубікон, перейдений у зворотному напрямку. На кону стоїть не лише 5 мільярдів гривень, критично необхідних для захисту країни, а й захист самого принципу державного суверенітету над тіньовими впливами. При цьому Голова правління банку Мельник та головний бухгалтер Кіньколих визнали факт втрати бюджетом 5 млрд грн., але Бюро економічної безпеки не вживає заходів щодо стягнення цих коштів на користь держави.

У момент, коли Україна бореться за міжнародну підтримку, така демонстрація системної слабкості – це пряма загроза національній репутації. Тому ця ситуація вимагає уваги на найвищому рівні. Від Президента України Володимира Зеленського та Голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева очікують не лише заяви, а й політичної волі, спрямованої на усунення "юридичних фокусів". Так само, керівництво Державної податкової служби має гарантувати, що мільярди не будуть просто "відписані" через процесуальні лазівки. Мовчання перед таким абсурдом прирівнюється до визнання безсилості.

Наразі доля мільярдів гривень та принципу невідворотності покарання опинилася в руках Шевченківського районного суду.