«Главком» із філологинею Ольгою Васильєвою у рубриці «Мовне питання» щотижня розбирають тонкощі української лексики, стилістики, акцентуації, правопису, а також відповідають на запитання читацької аудиторії, які можна надсилати на електронну скриньку info@glavcom.ua з темою листа «Мовне питання».

Вивчаймо мову разом, говорімо та пишімо правильно!

Чому назви професій у чоловічому роді не можуть вважатися такими, що мають спільний рід, і позначати обидві статі? 

Рід тому й називається спільним, бо охоплює закінчення, які трапляються і в іменниках чоловічого, і в іменниках жіночого роду. Наприклад, і слово чоловічого роду гульвіса, і слово жіночого роду шльондра мають однакове закінчення -а. Натомість іменники з нульовим закінченням (лікар, адвокат, директор тощо) не можуть належати до спільного роду й позначати жінок, бо в українській мові немає загальних назв жіночого роду з нульовим закінченням на позначення істот (тільки неістоти: кров, сіль, осінь тощо).

Слова спільного роду закінчуються на -а/-я: пʼяниця, убивця, кровопивця, пустомеля, бруднуля, розмазня, плакса, базіка, каліка, заїка, приблуда, непосида, нероба, нікчема, бідолаха, сіромаха, неотеса, молодчина, стиляга, листоноша, рибалка, колега та інші. Іменники «суддя» і «тесля» автоматично перекочовують до спільного роду, бо є слова з таким самим закінченням «убивця», «пʼяниця», хоча досі словники для слів «суддя» і «тесля» фіксують чоловічий рід. 

Слова спільного роду можуть закінчуватись і на -о/-е/-є, зрідка на і: базікало, всезнайко; імпресаріо, маестро; аташе, сомельє; рефері. Тобто слова спільного роду завжди закінчуються на голосний. 

З додаванням до іменника чоловічого роду слова «пані» проблема не розвʼязується. Маємо тоді неузгодженість у роді, а це синтаксична помилка. Я називаю прикладку на зразок «пані адвокат» гермафродитною, або гермафродитивом – таким самим, як і «пан адвокатка». Так само й «адвокат підготувала» – не краще, ніж «адвокатка підготував». Не гребуймо фемінітивами, адже наша мова, на відміну від тієї ж англійської, має родові закінчення, тому жінка не директор, а директорка. 

• 1 •

Дарина Сабчук: Цікаво почути вашу думку стосовно того, як правильно: бариста, барист чи кавʼярник.

На цю тему висловлювався професор Пономарів, який чітко сказав, що запозичувати це слово маємо з утворенням іменників чоловічого й жіночого роду: барист і баристка (як піаніст і піаністка; юрист і юристка тощо). Але від себе скажу, що слово БАРИСТА теж має свої переваги: воно спільного роду, а отже, гендерно нейтральне. Відмінюється, як слово СТАРОСТА: кого? баристи; кому? баристі; ким? баристою. Утім, я виступаю за пару маскулінатив і фемінітив. І насамкінець: кавʼярник не може бути баристою, бо це посудина для кави (те саме, що кавник. Див. тлумачний словник). 

• 2 •

Олена Ведмідь: Добрий день. Вичитала в детективі фемінітив «злочинка». Завжди думала, що правильно «злочинниця». 

Обидва варіанти можливі. Так само, як «управліниця» і «управлінка»; «військовослужбовиця» і «військовослужбовка»; «доброволиця» і «доброволка». Особисто я в цих випадках обираю слова з -к(а). Є ще суперечка щодо фемінітивів до слів «логопед», «ортопед». Оскільки є «терапевтка» і «експертка» (а не «терапевтиня» і «експертиня»), то мало би бути «логопедка» й «ортопедка». Але представниці цих спеціальностей віддають перевагу словам «логопединя» й «ортопединя» як таким, що звучать мʼякше, лагідніше. Не заперечую. 

• 3 •

Анатолій Орел: Як перекласти слово «будоражащий»? Дякую.

Розбурхувальний (словник Караванського). А якщо перекладати «будоражащий воображение», то передавати тільки підрядним реченням: «той, що розбурхує уяву».

• 4 •

Юрко Семенюк: Купляти чи купувати? 

У словнику Грінченка немає росіянізмів і є «купляти», «купля» (купівля) і навіть «купленина» (придбані речі). Але памʼятаймо, що є сучасна літературна норма, згідно з якою слово «купляти» належить до розмовного стилю. З такою позначкою його фіксує академічний сучасний тлумачний словник (СУМ-20). 

• 5 •

Сергій Медведенко: Раніше було «проЕкт», стало «проЄкт». Але слово «інЖектор» (застосування в техніці) за сучасними правилами правопису мало би бути «ін'Єктор», хоча є таке слово в медицині. Що перше, що друге слово позначають пристрої, суть яких одна – вприскування. Англійською два слова будуть «injector». То яке слово згідно з сучасним правописом таки потрібно використовувати, окрім як питомо українське «вприскувач»? Дякую.

Для порівняння: в англійській мові є слова gentlemen і gender. Перше передається українською мовою із «дж», а друге – з «г». «Джентльмен» мав би бути «гентльменом», як «агент», «генерал», «генетик», «генерик», «генератор» тощо. Отже, «інжектор» і «джентльмен» – це слова-винятки. Зрозуміло, що якщо інʼєкція, то мав би бути інʼєктор. І не вприскувач, а впорскувач.

• 6 •

Марина Слісаренко: У зведеннях Повітряних сил щодня пишуть: «Збито / подавлено повітряних цілей». Але ж «подавити», «подавлений» – українською хіба не «пригнітити», «пригнічений»? Або «придушити», «придушений» (про повстання).

Тлумачний словник подає для «подавити», зокрема, значення «те саме, що заглуша́ти» і «знищувати що-небудь, припиняти силою ворожі дії», і містить якраз військовий приклад: «Подавили [матроси] кулеметні гнізда, захопили мінометну батарею» (В. Кучер). Тому все правильно.

• 7 •

Галина: Пані Ольго, скажіть, будь ласка, який наголос у множині у слові «кухарі»? В одному словнику наголос ку́харі, а в іншому – кухарі́. Допоможіть, будь ласка!

В онлайн-словнику Мовно-інформаційного фонду НАН України наголос стоїть на першому складі: «ку́харі». А у працях «Складні випадки наголошення» Сергія Головащука і «Словник наголосів української літературної мови» Миколи Погрібного подано «кухарі́». Саме так і правильно. Як лікар – лікарі́. В онлайн-словниках трапляються помилки.

• 8 •

Максим Дяків: Пані Ольго, студенти, що навчаються на українській філології, уперто доказували мені, що в українській мові нема слова «ножик», а є тільки слово «ніж», бо слово «ножик» – русизм. Скажіть, будьте ласкаві, чи праві оті студенти? Та я також одразу їм показав, що в СУМі-11 є слово «ножик», але вони не сприйняли цього. Також були ось такі шедеври: 1) активні дієприкметники невластиві українській мові (не «сплячі хлопці», а «хлопці, що сплять»); 2) слово «літа» – архаїзм, старе слово і воно марковане (у СУМі-11 ніяких позначок нема); 3) усюди замість сполучника «з» був сполучник «із», бо ж милозвучність!; 4) слово «розпанахати» треба замінити на слово «розітнути».

Спочатку сприйняла ваші слова за глузування, а потім зметикувала, що є різні студент(к)и української філології, зокрема ті, хто, на жаль, не має належних знань і мовного чуття. «Ножик» не може бути росіянізмом, бо це зменшено-пестлива форма слова, що містить класичний український суфікс -ик і чергування о/і в корені слова (як і стіл – столик, сокіл – соколик тощо). «Сплячі хлопці», як і «спляча красуня» (дехто доводить, що треба «приспана»), – це нормативні слова. Слово «спля́чий» побудоване за законами української морфології, адже наголошений суфікс приєднано одразу до кореня. Слово «літа» не може бути архаїзмом, адже маємо такі похідні, як «століття», «літні люди» / «люди в літах» та інші. Щодо прийменника «із», то надуживання ним є ознакою неврозу милозвучності. Для «із» мають бути підстави (див. правопис). Ну а «розпанахати» – це розірвати / розідрати. Натомість «розітнути» – це розрізати, розсікти, розрубати (не руками, а знаряддям). 

• 9 •

Ольга Мазурець: Як сказати українською «результат налицо»?

У словнику сталих виразів Виргана і Пилинської ідіома «факт налицо» перекладається «от (ось) вам (тобі) факт». Отже, «результат налицо» – «ось вам результат».

• 10 •

Наталія Казачінер: Пані Ольго, цікавить ваша думка щодо вживання слова курувати (у значенні бути куратором проєкту чи напрямку). Чи доречно вживати його замість керувати (від керівник)? Дякую.

СУМ-11 наводить для «курувати» тільки значення «лікувати». А от СУМ-20 уже дозволяє вживати це слово і в значенні «наглядати, керувати проєктом, групою виконавців і т. ін.; курирувати». До речі, варто звернути увагу, що для деяких слів усталені форми з суфіксами -ир-, -ір-, бо ж не утрувати, парувати, репетувати, дезертувати і лідувати, а утрирувати, парирувати, репетирувати, дезертирувати і лідирувати. Суфікси -ир-, -ір- пишемо ще в таких дієсловах: буксирувати, марширувати, третирувати, котирувати; солірувати, лавірувати, пікірувати, купірувати. Тобто загалом понад десяток набереться. 

«Главком»