Путін виступав чотири години, коментуючи питання зовнішньої політики. Нічого принципово нового: звичайний словесний потік пенсіонера, схибленого на альтернативній історії.

Але ключова зміна відбулася у визначенні головного ворога Росії. Якщо раніше ворогом однозначно вважалися США (ще з відомої Мюнхенської промови 2007 року), то тепер прямим ворогом називається Європа.

«Ми не маємо права ігнорувати мілітаризацію Європи. Ми повинні відповісти. І відповідь буде, м’яко кажучи, переконливою», – каже він.
Путін розуміє: на відміну від США, Європа зараз не готова до війни. За різними оцінками, підготовка триватиме до 2027–2029 років. Чи прийдуть США на допомогу у разі російської агресії проти країн ЄС у цей період – відповіді немає ні в кого.

Путін також бачить брак рішучості в НАТО щодо відповіді на численні випадки вторгнення літаків і дронів у європейський повітряний простір. За кілька днів наприкінці вересня дрони фіксували у Данії, Бельгії, Німеччині, Фінляндії – над військовими базами, аеропортами, об’єктами критичної інфраструктури. І жодного випадку збиття.

Європа мілітаризується у відповідь на агресію Росії проти України та на тлі нестабільності позиції адміністрації США щодо гарантій безпеки. Хоча ці кроки легітимні, Кремль сприймає їх як докази антиросійської агресивності. Слова Путіна про «переконливу» відповідь можна тлумачити по-різному, але сумнівів у тому, що відповідь буде, бути не повинно.

Зрештою, вторгнення 2022 року також подавалося як відповідь на мілітаризацію України, коли Росії «ніби просто не залишили вибору». Тож поки Європа не завершила переозброєння, США переглядають роль гаранта безпеки, а набутий російською армією досвід ще актуальний, у Путіна відкрите вікно можливостей для удару на випередження.

Але якщо завтра російська армія вторгнеться до Європи, а США відмовляться від прямої участі, то єдиним реальним боєздатним військовим активом Європи буде українська армія.

Усіх вже неодноразово переконували, що «Росія ніколи ні на кого не нападала і не планує». Не планувала нападати на Грузію, захоплювати Крим, окуповувати частину Донеччини та Луганщини. Як сказав Лавров у березні 2022 року, «ми і на Україну не нападали».

Тому коли Путін клянеться у відсутності намірів вторгнення в Європу, найрозумніша дія Європи – вкладати ще більше в українську армію і переходити до формування військових сил об’єднаної Європи на основі Збройних Сил України.