Про це повідомляє пресслужба Нобелівського комітету.Нобелівська асамблея Каролінського інституту вирішила присудити Нобелівську премію з фізіології та медицини за 2025 рік: Мері Е. Бранкоу з Інституту системної біології імені у Сієтлі (США), Фреду Рамсделлу з компанії Sonoma Biotherapeutics (Сан-Франциско, США) та Шимону Сакагучі з Університету Осака (Японія). Вони зробили відкриття щодо периферичної імунної толерантності, яка запобігає заподіянню шкоди організму імунною системою."Щодня наша імунна система захищає нас від тисяч різних мікробів, які намагаються проникнути в наш організм. Усі вони мають різний зовнішній вигляд, і багато хто з них розвинув схожість з клітинами людини як форму камуфляжу. То як же імунна система визначає, що їй слід атакувати, а що захищати? Мері Бранкоу, Фред Рамсделл та Шимон Сакагучі отримали Нобелівську премію з фізіології та медицини 2025 року за фундаментальні відкриття, пов'язані з периферійною імунною толерантністю", – йдеться у пресрелізі.Відкриття дає зрозуміти, чому не усі люди мають автоімунні захворювання Лауреати визначили "охоронців"  імунної системи – регуляторні Т-клітини, які запобігають атаці імунних клітин на наш власний організм. Групу захворювань, коли наша імунна система починає сприймати клітини нашого організму як ворожі і починає їх знищувати, називають автоімунними."Їхні відкриття стали вирішальними для нашого розуміння того, як функціонує імунна система і чому не всі ми маємо серйозні аутоімунні захворювання", – каже Олле Кампе, голова Нобелівського комітету.Ще у 1995 році Шимон Сакагучі відкрив раніше невідомий клас імунних клітин, які захищають організм від аутоімунних захворювань. Мері Брунков та Фред Рамсделл зробили інше ключове відкриття у 2001 році, коли представили пояснення того, чому певний штам мишей був особливо вразливим до аутоімунних захворювань. Вони виявили, що у мишей є мутація в гені, який вони назвали Foxp3. Вони також показали, що мутації в людському еквіваленті цього гена викликають серйозне аутоімунне захворювання – IPEX.Через два роки Шимон Сакагучі зміг пов'язати ці відкриття. Він довів, що ген Foxp3 керує розвитком клітин, які він ідентифікував у 1995 році. Ці клітини, тепер відомі як регуляторні Т-клітини, контролюють інші імунні клітини та забезпечують, щоб наша імунна система переносила наші власні тканини.Контроль імунітету до раку та при трансплантації органів"Відкриття лауреатів започаткували галузь периферичної толерантності, стимулюючи розробку методів лікування раку та аутоімунних захворювань. Це також може призвести до більш успішних трансплантацій. Кілька з цих методів лікування зараз проходять клінічні випробування", – повідомляють у Нобелівському комітеті. Шимон Сакагучі в інтерв'ю  Адаму Сміту сказав, що завжди вірив, що його дослідження рано чи пізно стануть медодом лікування, який застосовують у клінічні практиці і до цього часу варто продовжувати дослідження."Я вважаю, що це спонукатиме імунологів, а потім і лікарів застосовувати Т-рецептори для лікування імунологічних захворювань, контролю імунітету до раку, трансплантації або кращої чи безпечнішої трансплантації органів для запобігання відторгненню органів. Тож ми справді сподіваємося на таке розширення, і якщо ми зможемо зробити свій внесок у цей розвиток, це було б дуже добре", - каже він.