Детективи Бюро економічної безпеки викрили організовану групу осіб, яка налагодила незаконне переміщення коштовних предметів розкоші через кордон з приховуванням від митного контролю. До складу угруповання входили працівники «Укрзалізниці». Про це повідомляє «Главком»  з посиланням на пресслужбу БЕБ.

Як зазначається, до складу злочинної групи входило 11 осіб, серед яких п’ятеро працівників АТ «Укрзалізниця» та власники приватної компанії.

За даними слідства, для ухилення від сплати митних та інших обов’язкових платежів брендові ювелірні вироби та швейцарські годинники купували в Об’єднаних Арабських Еміратах, Гонконзі та інших країнах, а потім контрабандою доставляли до Польщі. Далі їх передавали провідникам пасажирського поїзда міжнародного сполучення Варшава-Київ.

Коштовності ховали у конструктивних порожнинах вагонів, після чого продавали у Києві у власному магазині за готівку, безготівку та криптовалюту. Під час санкціонованих обшуків у поїзді, магазині та помешканнях фігурантів правоохоронці вилучили контрабандну продукцію відомих брендів та $800 тис. Загальна вартість вилучених ювелірних виробів та годинників перевищує $10 млн.

Детективи БЕБ повідомили про підозру всім 11 учасникам групи. Рішенням суду накладено арешт на майно підозрюваних, придбане на кошти від злочинної діяльності, зокрема автомобілі та яхту. Відносно підозрюваних обрано запобіжні заходи.

До слова, в Україні щороку відкривають десятки тисяч корупційних кримінальних проваджень, однак лише частина з них доходить до суду. Найпопулярніша корупційна стаття Кримінального кодексу – 191 («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»). З 2013 року за цією статтею відкрили понад 120 тис. кримінальних проваджень. До суду дійшла менш як половина справ – 50,5 тис. Водночас із понад 40 тис. проваджень за статтею 364 («Зловживання владою або службовим становищем») до суду дійшло менш як 10% – лише 3 тис.

За останні пʼять років за статтею 368-5 Кримінального кодексу («Незаконне збагачення») було відкрито сотні проваджень проти корупціонерів. Однак є нюанс: жодне так і не дійшло до суду.  Стаття, яка мала б стати ключовим інструментом боротьби з топкорупціонерами, на практиці виявилася «мертвою».