Цифровізація державних послуг — крок до відкритої та ефективної держави. Онлайн-сервіси значно полегшують життя громадянам, а також суттєво знижують ризики корупції. Проте зупинятися зарано — діджиталізацію потрібно впровадити і в більшість публічних послуг для громадян, і в дозвільні процедури для галузевого та приватного бізнесу. Прозорість, контроль, автоматизація та відкритість — основні інструменти, які змінюють державу на краще завдяки цифровим технологіям. Водночас, цифровізація державних послуг — це процес переведення взаємодії між громадянами та державними органами на якісно новий рівень. Чи потрібно казати, що цифровізація дає змогу отримати довідки та витяги без втрат часу і черг. Власне для держави це мільярдна економія коштів і на забезпечення паперового документообігу, і на утримання численного апарату державних службовців. Згідно з дослідженням компанії Civitta, відповідно до даних сайту Мінцифри, з 2020 року економічний та антикорупційний ефекти від цифрових послуг у "Дії" вже перевищили 184 млрд грн. Наприклад, цифровізація базових послуг, таких як отримання витягу про місце проживання, щорічно економить громадянам та державі 49 млрд грн. Якщо онлайн-послугами будуть користуватися всі українці, цей показник може сягнути 75 млрд грн щороку. Реклама: Що нового цифровізували в Україні останнім часом? Дуже важливо, що процеси цифровізації послуг в Україні тривають і навіть прискорюються попри тривалу війну з Росією. З останніх важливих рішень можна згадати запровадження у вересні отримання онлайн витягу про несудимість (з апостилем або без нього), як через "Дію", так і у "Єдиному вікні для громадян" на сайті МВС. Для отримання довідки потрібно авторизуватися у "Єдиному вікні для громадян" або у застосунку "Дія", заповнити електронну форму, обрати "паперовий витяг" і визначити зручний спосіб отримання: у МВС, у найближчому відділенні Укрпошти чи кур'єрською доставкою. Термін виготовлення витягу — до 30 днів, або 35 днів для довідки з апостилем. Ще одна добра новина — це презентація цифрового функціоналу системи "е-Нотаріат", яка відбулася на початку вересня. Віцепрем'єр-міністр України — Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров — повідомив, що у майбутньому система електронного нотаріату буде інтегрована у "Дію" і громадяни зможуть отримувати нотаріальні послуги онлайн. "Е-Нотаріат" працюватиме за принципом "єдиного вікна", тобто міститиме Електронний нотаріальний архів, Електронний реєстр нотаріальних дій, Єдиний реєстр довіреностей, Єдиний реєстр нотаріусів, Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів та Спадковий реєстр. Це допоможе автоматизувати частину процесів. Наприклад, інформацію з мультиформи можна буде переносити у основні реєстри одним кліком. Заплановано, що з 2026 року перші нотаріальні дії будуть оформлюватися вже у застосунку "Дія". Майбутнє — у цифрі: які новації в сфері діджиталізації очікують українців Варто нагадати, що 21 березня 2025 року Уряд затвердив План заходів щодо переведення публічних послуг в електронну форму до 2026 року (надалі — План). Відповідне розпорядження № 263-р прийнято до виконання Плану Ukraine Facility (програми фінансової підтримки України від Європейського Союзу на 2024—2027 роки). Окремий розділ цього Плану присвячений цифровій трансформації, що відіграє центральну роль у прагненні України до зеленої, цифрової та інклюзивної економіки. Інтеграція цифрових рішень у різних секторах, узгоджених зі стандартами ЄС, прискорить сталий розвиток, стимулюватиме економічне зростання, сприятиме інклюзивності. У межах Плану заплановано 113 заходів, з яких цифровізація 36 публічних послуг має здійснити Держпродспоживслужба. Варто зауважити, що інші 68% завдань цього Плану мають виконати інші 23 органи влади, зокрема Мінветеранів, Мінцифри, Мінсоцполітики, Пенсійний фонд України, Мін'юст, МОЗ. Планується також інтеграція з європейським цифровим ринком. Наприклад, до кінця 2025 року в застосунку "Дія" з'явиться EUDI Wallet — європейський цифровий гаманець, щоб українці та бізнес користувалися електронною ідентифікацією за стандартами ЄС. Цифровий гаманець розроблений ЄС для громадян, резидентів і бізнесів та використовується для отримання державних, банківських послуг. У цифровому гаманці можна зберігати паспорти, посвідчення водія, дипломи, сертифікати вакцинації тощо. Тобто невдовзі українські цифрові документи стануть повноцінною частиною європейської екосистеми документообігу. Серед інших планів щодо цифровізації — запровадження систем "е-Суд" для відстеження судових справ онлайн та "е-Акциз" для контролювання обігу алкоголю і тютюну, щоб унеможливити приховання реальних даних. Ліцензування азартних ігор також перейде в цифру, а ЦНАПи будуть оптимізовані так, щоб їхні послуги були доступні всім українцям. Поза впливом людського чинника: як цифровізація нівелює корупційні ризики Менше паперів і мінімум людського впливу — менше можливостей для хабарництва. У сучасному світі цифровізація — це прозорість та контроль, адже всі дії фіксуються в електронних системах, що дає змогу відстежити процес надання послуги. До того ж, відкриті дані допомагають громадськості контролювати дії чиновників. Фактично діджиталізація сфери державних послуг — це найшвидший і найефективніший шлях боротьби з корупцією. Адже, по-перше, мінімізує людський чинник: послуга надається автоматично, зменшується контакт громадянина з чиновником, а, отже, і можливість корупційної домовленості. По-друге, цифровізація забезпечує повноцінну прозорість усіх процесів та унеможливлює "втручання ззовні" і фальсифікацію. Важливо, що автоматичні рішення приймає не людина, а система на основі алгоритмів, що не передбачає поганий настрій, емоційність або суб'єктивне ставлення. На моє переконання, цифровізація має проникнути в усі публічні послуги, які надають в Україні, але першочергово, для зниження корупційних ризиків, — у сферу державного управління. Девізом держави має стати слоган "Без паперів і бюрократії", а цифровізація має якнайшвидше дістатися таких сфер як освіта, охорона здоров'я, соціальний захист ветеранів, сервіси для військовослужбовців, будівництво. Важливим кроком у збільшенні прозорості стане запровадження дистанційного складання теоретичного іспиту для водіїв. Звісно, довгоочікувані позитивні зміни мають відбутися і на митниці — саме цифровізація митних послуг суттєво вплине на корупцію у цій сфері. Впевнена: українське законодавство має всіляко сприяти прискоренню діджиталізації, оскільки без чіткої нормативної бази не буде досягнуто прозорості процесів надання публічних послуг населенню, та й загалом законодавство (проєкти законів та підзаконні акти) має визначати чіткі вимоги до того чи іншого діджитал-процесу. Парламент має не лише оновлювати чинне законодавство відповідно до появи нових онлайн-послуг, але й націлюватися на запровадження сталих практик, що відповідають кращим міжнародним тенденціям, а також високим вимогам до кібербезпеки. Крім того, вітчизняне законодавство має чітко визначати відповідальність за маніпулювання електронними даними та оновлюватися відповідно до трансформації таких маніпуляцій, а також стимулювати активніший розвиток IT-сектору. На мій погляд, для зниження корупційних ризиків українське законодавство має якнайшвидше адаптуватися до стандартів ЄС, оскільки Україна є кандидатом на вступ в ЄС, де вже налагоджена антикорупційна політика і дієва система антикорупційних органів влади. Нам варто постійно рухатися в бік цифровізації і водночас враховувати кращі антикорупційні закони інших країн під час формування власного законодавчого поля заради ефективної протидії корупції та очевидного покращення рівня державних послуг в усіх сферах для громадян і бізнесу в Україні. Юлія Татік