Президентом Національної академії наук став академік Анатолій Загородній. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на пресслужбу НАН.

Вибори відбулися вчора, 7 жовтня. На посаду президента Національної академії наук було висунуто двох академіків – Анатолія Загороднього та Богдана Данилишина. Після презентацій та обговорення їхніх програм відбулося таємне голосування, за результатами якого Загородній отримав 608 голосів, а Богдан Данилишин – 60.

Анатолій Загородній народився 29 січня 1951 року у селищі Велика Багачка Полтавської області. У 1972 році закінчив радіофізичний факультет Харківського університету ім. Горького (нині ХНУ ім. В. Н. Каразіна). З того ж року працює в Інституті теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України: пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до директора (2002–2024).

Спеціалізується в теоретичній фізиці, фізиці плазми, математичній фізиці, зокрема працював над статистичною теорією плазмово-молекулярних систем, теорією електромагнітних флуктуацій, кінетичною теорією запорошеної плазми. Звання професора здобув у 1998 році, академіка НАН України – у 2006 році. Має декілька почесних престижних відзнак, зокрема заслужений діяч науки і техніки України, лауреат державної премії України в галузі науки і техніки, повний кавалер ордена «За заслуги».

Як відомо, 7 жовтня 2020 року 426 з 637 членів НАНУ, які взяли участь у голосуванні, обрали на цю посаду 69-річного фізика Анатолія Загороднього. Формально вибори в НАН відбувалися кожні п’ять років і раніше. Але за попередні 58 років ніхто з академіків не наважився кинути рукавичку беззмінному керівнику Академії Борису Патону. Кадрова інтрига з’явилась лише тоді, коли на 102 році життя Патон таки зважився залишити посаду, а невдовзі пішов з життя.