Нобелівський комітет у середу, 8 жовтня оголосив лауреатів премії у галузі хімії. Ними стали японський науковець науковці Сусуму Кітагава, британець Річард Робсон та американець Омар Ягхі.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Фонду Нобеля.

Вчені визнані переможцями цьогорічної нагороди в галузі хімії "за розробку металоорганічних каркасів".

Нобелівська премія з хімії - це найпрестижніше визнання у світі хімічних наук.  Висування кандидатів відбувається через Нобелівський комітет з хімії, який ретельно оцінює наукові здобутки претендентів.

Ця нагорода входить до числа п’яти класичних премій, започаткованих наприкінці XIX століття за заповітом Альфреда Нобеля - винахідника динаміту, промисловця та благодійника.

Для самого Нобеля хімія була ключовою сферою діяльності. Саме завдяки глибоким знанням у цій галузі він створював свої винаходи й удосконалював технологічні процеси. Тому не випадково у своєму заповіті він окремо виділив хімію як одну з найважливіших наук, гідних власної премії.

У 2024 році Нобелівський комітет вирішив розділити премію між двома напрямами досліджень . Половину нагороди отримав американський біохімік Девід Бейкер - за розробку методів обчислювального дизайну білків.

Іншу половину поділили британський вчений Деміс Гассабіс і американець Джон Джумпер - творці системи штучного інтелекту, яка навчилася передбачати просторову структуру білків, розв’язавши наукову проблему, що залишалася нерозгаданою понад 50 років.

Їхні відкриття мають величезне практичне значення: вони допомагають дослідникам краще розуміти, як виникає стійкість бактерій до антибіотиків, і відкривають нові шляхи для створення ефективних ліків майбутнього.

У понеділок, 6 жовтня розпочався нобелівський тиждень 2025 року. Першими вже оголосили переможців у сфері медицини та фізіології. Ними стали американські дослідники Мері Брунков і Фред Рамсделл, а також японський учений Шимон Сакагучі. Їх відзначили за проривні дослідження в галузі периферичної імунної толерантності, які допомагають краще зрозуміти роботу імунної системи.

У номінації з фізики цьогорічну нагороду отримають Джон Кларк, Мішель Деворе та Джон Мартініс. Їхні роботи пов’язані з відкриттям явища макроскопічного квантово-механічного тунелювання та дослідженням квантування енергії в електричних колах - досягнення, що розширюють можливості сучасної квантової фізики.

Вже 10 жовтня стануть відомі імена лауреатів Нобелівської премії з літератури, а 11 жовтня оголосять володаря Нобелівської премії миру-2025.

Цього року довкола премії миру спалахнула особлива увага. Дональд Трамп відкрито заявив про своє бажання здобути цю нагороду. Його кандидатуру висунули представники низки країн - Пакистану, Камбоджі, Ізраїлю, а також деякі республіканські конгресмени США.  

Цікаво, що навіть у Верховній Раді України зареєстрували постанову із пропозицією номінувати колишнього президента США на премію миру.

Сам Трамп каже, що для Сполучених Штатів буде "образою", якщо він не отримає нагороду, адже, за його словами, саме він "зупинив сім глобальних конфліктів".