Український фармацевтичний ринок вже пів року безперервно лихоманить від конфлікту між виробниками й аптечними мережами. Бізнес-гравці з'ясовують стосунки, пацієнти тремтять в очікуванні закриття аптек, дефіциту ліків і зростання цін. З чого ж розгорілося це полум'я, яке вже призвело до перших жертв серед профільного бізнесу?

Про це пише портал Інформатор. 

Пастка для арбітра

Каталізатором втручання держави у тонкий ринковий механізм стала пропозиція від одного з найбільших гравців. В інтерв'ю «Економічній правді» у березні цього року дружина власника фармвиробника-гіганта «Дарниця», членкиня ради директорів Катерина Загорій порівняла ринок ліків із футбольним полем, де держава, як рефері, «мала б встановлювати правила». І зізналася, що влада «зайшла» на цей ринок саме тому, що пані Загорій озвучила керівництву держави «проблему різкого зростання цін на ліки і запропонувала інструменти боротьби з цим явищем». За її словами, нібито на найвищому рівні хтось гримнув по столу і сказав: «Буде так». Що означає – ставимо хрест на договорах на надання маркетингових послуг, бо це, як запевняли у «Дарниці», дозволить знизити ціни на ліки на 30 %. І, відповідно, зробити приємне виборцям.

Та не так сталося, як гадалося.

Результати «від зворотного»

Минуло пів року, й замість обіцяного тріумфу вийшов регуляторний провал, наслідки якого боляче вдарили по авторитету влади.

По-перше, ціни не впали, а продовжили зростати. За даними Держстату, інфляція в компоненті «фармацевтична продукція» з початку 2025 року (після запуску регулювання) до вересня становила +6,5%. Багато ліків залишилися в тому ж ціновому діапазоні, що й раніше, або навіть подорожчали. За інформацією Міністерства охорони здоров’я, ціни на весь асортимент лікарських засобів українського виробництва за минулий період зросли на 26–131%, а на найпопулярніші з них — у середньому на 70–110%.

По-друге, як і побоювалися пацієнти, регуляторний удар по маржі особливо боляче вдарив по малих і незалежних аптеках. З березня до червня 2025 року включно, за інформацією «МОРІОН», кількість малих аптек скоротилася на 134. Закриття аптек поза великими містами б'є по доступності ліків для громадян, які живуть у невеликих селищах і на прифронтових територіях, де кожен аптечний пункт — на вагу золота.

Варто підкреслити, «Дарниця» як ініціатор змін, що мали нібито оздоровити ринок, фактично зупинилася від власної ж «реформи». «Економічна правда» повідомила, що через дестабілізацію аптечного рітейлу фармпідприємство двічі зупиняло виробництво та скорочувало персонал, втративши до 50% продажів. Це показовий результат для компанії, яка, ймовірно, сподівалася отримати найбільші переваги від регулювання.

Синдром самозванця

Виникає головне питання, чим керувалася членкиня ради директорів «Дарниці», обґрунтовуючи президенту необхідність «закрутити гайки» аптечному бізнесу? Відповідь очевидна: кут зору дуже чітко визначається її статусом як дружини «фармацевтичного барона» у другому поколінні, яка залучена до управління бізнесом.

Не заперечуючи її особистих якостей, варто згадати, що Катерина Загорій за фахом соціолог, з фармвиробництвом її пов'язав лише шлюб. Якби пан Загорій був «табачним бароном», медіа, ймовірно, брали б інтерв'ю у неї як у «відомої експертки» ринку сигарет.

Важко порівнювати пані Катерину з власницею компанії «Фармак» Філею Жебрівською, яка віддала фармацевтичній промисловості 44 роки життя, а свій шлях до сьогоднішнього статусу беззаперечного галузевого авторитету починала зі скромної посади бухгалтера.

Тому інші великі гравці, зокрема «Фармак», які мають беззаперечну фахову експертизу, не виступали з настільки радикальними ініціативами. Складається враження, що «Дарниця» використала своє близьке коло спілкування з владою для проштовхування ініціативи, вигідної насамперед їй, але без належного врахування наслідків для всього ланцюга постачання, а головне – для пацієнтів.

Техніка безпеки для влади

Роль держави як арбітра на ринку полягає у балансуванні всіх економічних інтересів, а не у свистінні на користь одного, хай і великого, виробника, що нав’язує своє дуже оригінальне бачення через ангажованих експертів. Сьогодні влада, маючи намір одержати репутаційні дивіденди від перспективної соціальної, на перший погляд, ініціативи, опинилася у фармацевтичному зашморгу, ініційованому «Дарницею», який не приніс обіцяного здешевлення, але створив нові проблеми: інфляція, закриття аптек і ризик дефіциту ліків.

Тим більше, що дарницький «фармацевтичний барон» не дуже розбірливий у політичних зв’язках. Відомий розслідувач Сергій Руденко пише, що: «Розквіт фармацевтичної імперії Гліба Загорія припав на епоху Віктора Януковича. Як стверджують учасники ринку, рішення на користь “Дарниці” відкрито ухвалювалися на засіданнях уряду Миколи Азарова. Серед тих, хто сприяв Глібу Загорію називають ексміністра охорони здоров'я Тетяну Бахтєєву, ексголову Держлікслужби Олексія Соловйова та ін.» А інші джерела нагадують, що у 2011 р. Загорій жваво підписував меморандум про співпрацю, радо підписуючи всілякі меморандуми з одіозним підсанкційним Миколою Азаровим і нині позбавленим українського громадянства Андрієм Клюєвим. Та вже через лічені роки власник «Дарниці» опинився у фракції БПП і в оточенні Петра Порошенка. Звідки швидко перестрибнув до «Слуг народу» – не в останню чергу завдяки теперішній (другій) дружині. Яку, як пліткують, може дуже швидко змінити на третю. Так само як у будь-яку хвилину може змінити політичну команду на більш корисну для свого бізнесу.

Та як би не змінював свої політичні вподобання і дам серця власник «Дарниці», у бізнес-площині висновок очевидний: сумнівний регуляторний експеримент, який, по суті, є лобіюванням інтересів фармвиробників, має скінчитися. В інтересах влади не підвищувати градус соціальної напруги в суспільстві, тягаючи з вогню каштани для однієї з компаній фармолігархів, а налагодити діалог з усіма учасниками ринку, щоб реально поліпшити життя українців.