Еспресо пояснить, про яку технологію росіян йдеться, в чому полягає її небезпека, а також про те, коли та як росіяни застосовували раніше. Що відомо про осколки, які знайшли у ЛьвовіПерш за все, йдеться по частину російської крилатої ракети X-101, яких тієї ночі, за даними Повітряних сил ЗСУ, по Україні випустили близько 32 одиниць. Однак частина з них, як повідомив військовослужбовець Артур Амінєв, прикріпивши фото до своєї публікації.Уламок, знайдений у стіні львівського будинку, фото: FB/Артур Амінєв Достеменно невідомо, чи це справді так – це з’ясовуватимуть правоохоронні органи, та раніше військові й експерти вже точно фіксували нову модифікацію крилатої ракети X-101.Як розповів у коментарі для "Еспресо" авіаексперт, офіцер Повітряних сил у резерві Анатолій Храпчинський, мовиться про осколково-фугасну бойову частину."Після підриву осколково-фугасної БЧ ракети типу Х-101/555, утворюється щільне поле дрібних і кількох більших фрагментів. Тут слід зауважити, що початкові швидкості уламків орієнтовно 1 000–2 000 м/с, проте дрібні елементи швидко гальмуються, але найбільш імовірна небезпека в перші сотні метрів, іноді поодинокі важкі фрагменти долітають до кілометра", – наголосив експерт.За його словами, таким чином ворог хоче досягнути поранення й руйнування конструкцій, загоряння та ураження інфраструктури. Також важливо зазначити, що зона високого ризику при поверхневому підриві такої осколково-фугасної бойової частини становить близько 300–500 м.Технологія не нова, однак все ще дуже небезпечнаЯк вказує видання Defence Express, про удари крилатих ракет, начинених касетними суббоєприпасами, відомо ще щонайменше у червні 2024 року, коли росіяни уразили аеродром у Василькові. Та інформація щодо варіанту з оснащенням Х-101 двома бойовими частинами, вказують експерти у матеріалі, прослідковується у російських джерелах ще з середини 2010-х років, коли ракета була на стадії розробки та випробувань.Тоді ж у матеріалі вказали, що суббоєприпаси виглядають, як металеві кулі або усічені циліндри з приблизним розміром близько 10 см у діаметрі. Йдеться про уламкові боєприпаси, які призначені для ураження легкої техніки на відкритих майданчиках, а також ефективні проти живої сили. Ба більше, у таких системах функціонує механізм автоматичного підриву за таймером, який спрацьовує через певний час, тобто здетонувати він може у будь-який момент. Водночас Державна служба України з надзвичайних ситуацій повідомила, що в одному із лісопаркових господарств Києва, при наступному обстрілі на місці падіння однієї з Х-101 виявила та знешкодила одразу 60 касетних суббоєприпасів. Вигляд осколків, фото: Defence Express "Важливо те, що якщо раніше касетні суббоєприпаси могли з'явитися лише на території до якої дістались бої, то тепер шанси натрапити на такі вибухонебезпечні предмети є майже по всій Україні. Зрештою крилаті ракети мають складний маршрут, а ворог цілить ними по об'єктах по всій території, тому загроза натрапити на уражаючий елемент касетної бойової частини існує фактично по всій Україні", – додали у Defence Expess.У виданні підкреслили, що Повітряним силам зазвичай відомий район падіння ракети, а відтак виявити і осколки від неї буде можливо. Попри це, якщо ж ракети здетонує, чи вийде з ладу завчасно, наприклад при технічній несправності, то в такому разі суббоєприпаси можуть опинитися і неподалік подвір’їв, і шкіл, і дитячих майданчиків, а відтак небезпека, що деталі, які все ще не здетонували, можуть нашкодити більшій кількості людей – зростає в рази. Відтак, у разі виявлення подібних предметів, наближатися до них все ще небезпечно, про таку знахідку потрібно одразу повідомляти відповідні служби за номером 101. Читайте також: Винищувач "шахедів": все про український дрон "Багнет", який полює за російськими "мопедами" на висоті до 5 км