Значна частина України досі залишається забрудненою вибухонебезпечними предметами. Це реальна загроза, знання про яку можуть зберегти життя. Основні міфи про міни та інші небезпечні предмети у колонці для РБК-Україна розвінчує експертка з питань протимінної діяльності Світлана Авраменко.

Тема ризиків, пов'язаних із мінами та іншими вибухонебезпечними предметами, є, на жаль, однією з найгостріших для нашої країни. Це реальність, яку не можна ігнорувати.

Наше майбутнє – наші діти й підлітки – потребує захисту та знань про безпечну поведінку. Наші близькі також мають бути поінформовані про елементарні правила безпеки.

Часто в соціальних мережах, іграх та фільмах молодь бачить, як гранати "не вибухають, поки не смикнеш за чеку", а старі снаряди "виглядають як музейні експонати". Це створює хибне враження про справжню небезпеку, ніби це щось далеке, схоже на сюжет блокбастера, а не на життєву проблему.

Можливо, ви бачили відео, де людина переносить міну в руках, або бабуся обстежує город міношукачем, і начебто з ними все гаразд. Але вибухонебезпечні предмети – це серйозна загроза, що вимагає обережності, здорового глузду та чітких дій. Водночас навколо цієї теми сформувалося багато міфів, які змушують людей недооцінювати ризик або, навпаки, панікувати.

Пропоную практичний розбір топ 5 найпопулярніших міфів, що допоможе відрізнити хибні уявлення від справжньої реальності та підкаже правильну поведінку.

Топ 5 Міфів про вибухонебезпечні предмети Міф 1: "Якщо предмет старий/іржавий/пошкоджений, він уже безпечний"

• Хибне уявлення: Вибухівка за десятки років зіпсувалася і стала безпечною.
• Реальність: Ні. Навпаки – старі боєприпаси, мінні пастки та детонатори можуть бути нестабільними. Корозія та пошкодження роблять їх менш передбачуваними та більш небезпечними. Міни, яким десятки років, залишаються смертельно небезпечними.
• Порада: Ні в якому разі не чіпайте будь-які підозрілі предмети, особливо старі, іржаві чи пошкоджені. Будь-який дотик, удар чи навіть зміна температури може спричинити вибух.

Міф 2: "Якщо я акуратно подивлюся/сфотографую для соцмереж, щоб зібрати лайки – нічого поганого не станеться"

• Хибне уявлення: Хочеться зробити селфі зі "знайденим трофеєм" і показати друзям, які ви "круті". Здається, що якщо просто постояти чи сфотографуватися біля міни чи боєприпасу, поки він лежить у землі, нічого не станеться.
• Реальність: Деякі вибухонебезпечні предмети мають чутливі механізми (наприклад, розтяжки, міни-пастки), які можуть здетонувати навіть від вібрації, зміни температури чи елементарного дотику. Навіть коли ви "просто проходите повз", ґрунт може просісти або предмет може "спрацювати" від найменшого руху.
• Порада: Не використовуйте телефони або радіозв’язок у безпосередній близькості від підозрілого предмета. Краща стратегія – відійти на безпечну відстань і вже звідти, де ви та інші люди не в небезпеці, повідомити фахівців-рятувальників. Міни та боєприпаси – це не сувенір і не декорація. Близькість до вибухівки – це ризик. Один рух – і фото може стати останнім!

Міф 3: "Можна здати як металобрухт і заробити грошей"

• Хибне уявлення: Метал цінний, гроші не зайві, а якщо вже давно лежить, то нічого не станеться.
• Реальність: Спроба "здати" вибухонебезпечні предмети у пункт прийому металобрухту може закінчитися трагедією ще до того, як ви туди дійдете. Торкання, переміщення, розбирання можуть спричинити детонацію або активацію механізму. Це не брухт, а "квест із фатальним фіналом"!
• Порада: Побачили небезпечний предмет – не геройствуйте! Не торкайтеся його і негайно повідомте поліцію або ДСНС за номером 101 чи 102. Жодні гроші не варті вашого життя!

Міф 4: "Міна не здетонує, поки ви стоїте на ній"

• Хибне уявлення: Такі випадки часто бачать у фільмах: герой, ставши на міну, усвідомлює це і кличе на допомогу або кладе на неї важкий предмет, щоб втекти. Це сприймається як реальність.
• Реальність: Не існує "безпечного способу" стояти на міні. У реальності міна може вибухнути миттєво: навіть малий рух або випадкове натискання здатні призвести до підриву. Сучасні міни мають різні типи підривних механізмів — від простих натискних до складних сенсорних. Тому ніколи не намагайтеся торкатися чи зрушувати підозрілий предмет.
• Порада: Якщо ви випадково опинилися поблизу міни, чи підозрілого предмету – не робіть зайвих різких рухів. Постарайтеся зберігати спокій й одразу викликайте поліцію або ДСНС за номером 101 чи 102.

Міф 5: "Міни можна одразу побачити "неозброєним оком", тож можна заходити за знаки "небезпеки" чи йти в ліс по гриби"

• Хибне уявлення: Якщо попереджувальний знак довго стоїть, або трохи похитнувся, то за ним уже безпечно. Або ж, знаки ставляться тільки біля самого вибухонебезпечного предмета.
• Реальність: Попереджувальні знаки ("Увага міни!", "Небезпечно міни!") встановлюються саме для того, щоб попередити про небезпеку на певній території. Якщо ви опинилися за ними, то наражаєте себе на небезпеку. За попереджувальним знаком міни можуть бути замасковані під траву чи землю. Їх важко помітити без спеціального обладнання. Один крок – і шансу вже не буде.
• Порада: Ніколи не ігноруйте попереджувальні знаки! Це не для "лякання", а для порятунку життя. Побачили табличку – зупиніться та не продовжуйте рух. Повертайтеся безпечним шляхом і повідомте інших про небезпеку. Категорично заборонено заходити за знаки мінної небезпеки. Зворотна сторона знаку (без малюнків) – це вже небезпечна територія.

Запам'ятайте та поділіться

Міни та інші вибухонебезпечні предмети не дають другого шансу – життя цінніше за будь-які міфи, лайки та селфі.

Основні поради з безпечної поведінки:

1. Не панікуйте!Паніка може призвести до хаотичних дій, які збільшують ризик травмування або потрапляння у зону небезпеки.
2. Не торкайтеся! – Не підходьте, не рухайте, не намагайтеся перенести.
3. Відійдіть на безпечну відстань. Ідеально – сховатися за укриття.
4. Попередьте інших. Якщо поряд люди – зупиніть їх.
5. Повідомте фахівців.
   • Зателефонуйте 101 (ДСНС) або 102 (Поліція).
   • Чітко опишіть місце та обставини.

Бажаю вам бути в безпеці! Бережіть себе та своїх близьких!