Ласло Краснагоркаї став лавреатом Нобелівської премії-2025 з літератури

Ласло Краснагоркаї народився 1954 року в маленькому містечку Дьюла на південному сході Угорщини, неподалік від кордону з Румунією. Схожа віддалена сільська місцевість стала сценою для першого роману Краснагоркаї "Сатанинське танго", опублікованого 1985 року, який справив літературний фурор в Угорщині та став проривом автора.

Роман "Гершт 07769" цього року відзначеного Нобелівською премією Ласло Краснагоркаї називають великим сучасним німецьким романом через його точне зображення соціальної нестабільності в країні.

Наприклад, у "Гершт 07769", герой пише Меркель кілька листів про їхню спільну пристрасть до музики Йоганна Себастьяна Баха.

Читач переноситься, а в реалістичне зображення сучасного маленького містечка Тюрингія (Німеччина), яке водночас потерпає від соціальної анархії, вбивств та підпалів. При цьому напруження роману розгортається на тлі величної спадщини Баха.

Це книга про насильство і красу, які "неможливо" поєднані. Лауреат Нобелівської премії 2025 року Ласло Краснагоркаї також звертається на Схід, обираючи більш споглядальний і точно відточений стиль. Результатом стали твори, натхненні враженнями від його подорожей до Китаю та Японії.

Про пошуки таємного саду розповідає його роман 2003 року "Гора з півночі, озеро з півдня, дороги із заходу, річка зі сходу" — загадкова історія з ліричними вставками, що відбувається на південний схід від Кіото.

Цей твір відчувається як прелюдія до насиченої збірки "Му тут, внизу" (2008), яка складається з сімнадцяти оповідань, розташованих за послідовністю Фібоначчі (у літературі це означає, що структура твору або збірки творів організована за принципом чисел).

Твір розповідає про роль краси та художнього творіння у світі сліпоти та непостійності. Разом із його п’ятитомним епосом це вважається основною роботою Краснагоркаї. Книга є майстерним зображенням процесу, під час якого читач йде через низку "дверей" до незбагненного акту творчості.