Що робити зі ждунами? Латвійський воєнкор та волонтер дав пораду Україні

Латвійський воєнкор і волонтер Атіс Клімовичс на прикладі своєї країни розповів, як, на його думку, Україні слід діяти з так званими «ждунами». Про це він зауважив в інтерв’ю «Главкому».
Клімовичс зазначив, що не розуміє українців, які не хочуть вчити державну мову: «Це дуже погано. Взагалі такого не розумію. Як можна їсти український хліб і зневажати мову України? Хіба людині не важливо знати, хто вона і звідти? А це пізнається через мову».
За словами волонтера, Латвія вже пройшла через схожі виклики й зробила конкретні кроки для зміцнення державності: школи перейшли на латиську мову, а кількість проросійськи налаштованих громадян помітно зменшилася. «Міняються навіть настрої російськомовних – пропутінців серед них поменшало. Може, ще й тому, що Латвія видворяє російських громадян, які не склали іспит з мови. Зараз таких біля тисячі, і вони також будуть депортовані», – пояснив він.
«Міграційна служба діє чітко й швидко: посадовили разом з речами в бус і вивезли на кордон. Ми дивимося на Україну і бачимо, що маємо вистояти так само, як вистояти намагаєтеся ви. А мова – це зброя в даному разі», – підкреслив волонтер.
Клімовичс також навів показовий приклад: «Я у лютому був на навчанні латвійських резервістів. Навчання десь із місяць триває… Тренуються люди, згадують військову підготовку… Розговорився я з чоловіком десь у віці 50 років. Говоримо латиською, але відчуваю по акценту, що він – росіянин. Чоловік цей – кардіолог, працює у німецькій приватній медустанові, яка у Латвії відкрила дочірню клініку. Власне, навіть не просто працює, а є одним з директорів. Словом, дуже забезпечена і благополучна людина. Питаю його: «А що ви тут робите, у вашому віці і при ваших можливостях?». А він мені: «У мене син скоро в армію йде. То що, він один має Латвію захищати?». Тобто етнічний росіянин зі значним доходом, який давно живе в Латвії, говорить латиською і збирається цю країну захищати».
«Є у нас і розсадники роспропаганди… Місто Даугавпілс, приміром (друге за значенням місто Латвії після Риги, центр русофільства, – «Главком»). Воно, скажімо так, не зовсім наше. Але й там вони (русофіли, – «Главком») поводяться обережно. Будеш виступати проти Латвії – сядеш до в’язниці, от і все. Але вони не сильно й виступають, бо всі раді жити в Євросоюзі… Є такий Альфред Рубікс, приміром. Він був до 1991-го першим секретарем Компартії Латвії. Страшенний ворог нашої незалежності був! А зараз у нього пенсія в євро, живе собі нормально, заспокоївся…», – підсумував воєнкор.
До слова, 23 травня під час першого етапу обміну «1000 на 1000» Росія забрала до себе кілька десятків громадян України, засуджених за державну зраду, колабораціонізм, виправдовування збройної агресії РФ.
Останні новини
