Після останніх обстрілів росіян я теж помітив активізацію пропагандистів. "Зіма станєт прігаворам украінє", - теж не дуже ефективно і дещо смішно. Але потім включились українські інформаційні майданчики, які почали формулювати "винних" серед політиків (які потенційно можуть гратися на виборах, коли б вони не були). В хід йде blame game "Хто не захистив систему на 100%".На 100% захистити систему не можна. Є ті, хто відповідає за свої напрямки. Хтось зробив роботу, а хтось ні. Читайте також: Терор Росії: гарантованого захисту не буваєАле в політичній вже дискусії все це втрачається. Замість чесного розбору (який потрібен) емоційні звинувачення (цитата: "політик Х — умніца політик Y - чмо конченное"). І це вже зовсім не смішно. Бо, як завжди, розмова в такому тоні розмиває фокус і підважує довіру як таку. І медіа в цьому звинувачувати не можна, займаються цим якраз інформаційні майданчики, щедро оплачені … вже навіть не знаю ким, за умови залежного бюджету від партнерів. Фото шматка ракети з однієї підстанцій, зруйнованих росіянами, зняте наприкінці 22 року. Три (!) роки росіяни бомбардують українську енергосистему рекордною кількістю ракет, дронів, артилерії. Два з них ми трималися, щоб не накидати одне на одного. Не втрималися.ДжерелоПро автора. Роман Вибрановський, український журналіст, голова правління Center for Human CapitalРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.