Оця вся національна забавка в журбу, скавучання та бажання жалітися стає краще зрозумілою після досвіду справжньої депресії, яка підносить ці стани до абсолюту. Тоді ти можеш, так би мовити, "послухати цю музику на повну гучність" і зрозуміти, що буде в кінці дискотеки.З іншого боку, справжні випробування дають досвід, який можна назвати: "Не знаю як, але зможу". Цікаво спостерігати, як, проходячи випробування, ми поступово втрачаємо скіл скиглити й шукати, на кого звалити відповідальність за своє "завтра", і натомість набуваємо звички вірити в себе та боротися — навіть коли ситуація здається вкрай важкою.Читайте також: Війна на виснаження. 2025 - ?Коли (чи якщо) війна закінчиться, частина з нас запамʼятає, як це — вірити в себе, боротися, ризикувати та бути оптимістом. Частина сповзе назад у теплу й затишну помиральну яму. Але загалом є відчуття, що зараз суспільство набагато сильніше й цілеспрямованіше, ніж п’ять, а тим більше — п’ятнадцять років тому. Усі ми якось дуже подорослішали. Діти, на жаль, теж. У них зараз якісь надзвичайно дорослі очі.ДжерелоПро автора. Віталій Дейнега, колишній заступник міністра оборони, засновник фонду "Повернись живим"Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.