Україна докорінно змінила зовнішній вигляд сучасної війни: як тактичне поле бою, так і загальний театр воєнних дій. Створення kill-zone та послідовні удари deep-strike на глибину території ворога вже до 2000 км надають підстави казати, що Україна впевнено продукує найпотужніші інновації – різноманітні безпілотні системи, засоби РЕБ, загалом унікальні бойові платформи з аналітичними алгоритмами, які не тільки рятують життя, але й свідчать про перспективи розвитку.FPV-дрони Сил оборони, фото: Михайло Федоров / FacebookВодночас поки світ аплодує винахідникам, їхні права можуть опинитися в чужих руках. Ми ризикуємо втратити і людей, і право власності на ноу-хау. Об'єктивно цьому є пояснення. Посеред глобальної війни українські розробки і стартапи гостро потребують іноземного капіталу та виробничих потужностей. І це часто змушує їх передавати права на інтелектуальну власність (ІВ) міжнародним партнерам. Авторитетне видання Atlantic Council завчасно попередило, що такий "витік інновацій" (innovation drain) може призвести до того, що Україна, перемігши на полі бою, втратить контроль над своєю інноваційною економікою і стане лише субпідрядником для іноземних оборонних концернів замість того, щоб стати глобальним лідером . Щобільше, для України це питання не лише економічне, і навіть не лише оборонне, а вітальне – питання виживання нації .Як  інновації витікають з країниУкраїнські стартапи та інженерні команди часто працюють під тиском фінансових проблем. Щоб залучити інвестора, вони реєструють компанії за кордоном, передають патенти, частку в авторських правах чи ліцензію на технологію. Через це Україна втрачає не лише авторство, а й економічну базу майбутнього відновлення.Засновник компанії TAF Industries Олександр Яковенко зазначав у вересні, що "частина deftech-компаній уже перестали бути українськими". Цікавий факт, який свідчить про переваги українських гравців та їх системну вразливість перед системними бізнесами Заходу. Сама TAF Industries (раніше — TAF Drones) пройшла стрімкий шлях від стартапу з 20 людей до тисячі фахівців. Станом на осінь 2025 року компанія виготовляла до 80 000 безпілотників на місяць і позначалася профільним виданням як одна з трьох українських компаній, які входять до сотні найкращих виробників тактичних дронів у світі. Компанія заробила мільярд без зовнішніх інвестицій. За словами промисловця, інші компанії "хантять" його співробітників, найбільш критичні позиції для пошуку – аналітики з фундаментальними технічними знаннями.Станом на осінь 2025 року компанія TAF Drones виготовляла до 80 000 безпілотників на місяць, фото: TAF DronesСитуація не нова: Україна мала справу з цим упродовж чи не усіх десятиліть незалежності. Найбільший рівень проблеми американці позначали як явище intangible technologies – тобто ситуацію, коли йдеться не про класичні передачі технологій, а про витік знань разом із людьми, їх носіями. Найбільш показовий випадок, коли вчені з Національної академії наук України розробляли для Китаю систему управління авіаносцем. Нині настав найбільш критичний момент для української нації – проблема виживання та розвитку збіглася із витком техно-революції. І українці опинилися тут в самому епіцентрі процесу. Як витік технологій впливає на нашу обороноздатністьЯк не дивно, проблематику інтеграції штучного інтелекту (ШІ) у зброю намагаються осідлати саме "молоді" компанії України, ті, що з’явилися із широкомасштабним вторгненням. Приміром, компанія The Fourth Law ("Четвертий Закон") Ярослава Ажнюка демонструє лідерські позиції завдяки довоєнним розробками у цивільному секторі та впевнено, на партнерських умовах виходить на світовий ринок. У липні 2025 року вже інша компанія Ажнюка, українська Odd Systems та данська Terma оголосили про стратегічне партнерство у розробці перехоплювача дронів на базі ШІ. фото: dou.uaАле це, як не прикро, швидше точкові досягнення, їх ще не можна вважати частиною повсякденного життя українського ОПК.Скоріше, для компаній "оборонки" притаманна трішки інша реальність. "Ми збираємо якісні вироби з готових компонентів і доопрацьовуємо їх — іноді на рівні софту, іноді на рівні "заліза". Водночас у країні поки що немає базової технологічної спроможності створювати продукти з нуля, як це колись робили КБ Антонова чи "Південне", - вказує на проблему Яковенко у згаданому вище інтерв’ю. Ситуація настільки непроста, що навіть історичну угода між Україною та США про дрони, яка нині готується та може сягнути мільярдів доларів, може виявитися досить проблемною. Адже в рамках такої домовленості Київ буде вимушений поділитися із Вашингтоном своїми перевіреними технологіями у сфері безпілотників в обмін на роялті чи іншу форму компенсації. Навіть у фахівців на Заході це викликає чимало питань та побоювань: чи не стане наслідком такого витоку проблеми з дронами на передовій? Західні фахівці чітко артикулюють щодо українських переваг: "У той час як американські компанії виробляють складні безпілотники, українці значно випереджають у масовому виробництві недорогих безпілотних літальних апаратів, які довели свою ефективність у бою".Цілком очевидним стає необхідність попіклуватися про захист власних досягнень, зокрема у сфері передових оборонних технологій.Що може зробити держава?На наш погляд, реакція на інновації, пов'язані з полем бою, має бути миттєвою. І внесок держави може стати цілком конкретним і дієвим: створення Офісу оборонної інтелектуальної власності (ООІВ)Традиційні патентні процедури поки надто повільні. Наділений повноваженнями офіс міг би суттєво прискорити процес. Як саме? Ось що сьогодні важливо:Прискорена експертиза, а саме максимально оперативний  розгляд заявок на патенти, торгові марки, програмне забезпечення (ПЗ) і корисні моделі у сфері оборони та подвійного призначення.Аудит контрактів — обов'язковою має бути юридична експертиза всіх зовнішніх інвестиційних угод та контрактів про спільне підприємство (Joint Ventures) для забезпечення максимального збереження права власності на ключову інтелектуальну власність (ІВ) за українською стороною.Контроль конфіденційності — використання спеціальних протоколів таємності для захисту інформації про заявки, пов'язані з критичними військовими технологіями, від розголошення (стандартів NDA, Non-Disclosure Agreement, Угода про нерозголошення), внутрішнього обліку комерційних таємниць і механізмів запобігання витоку технологій.Офіс може стати незалежним агентством при Мінекономіки або працювати в структурі агентства з питань оборонно-промислового комплексу.Якими можуть бути стимули для національного закріплення прав?  Ними можуть стати:Податкові пільги — зниження податкового навантаження на роялті та доходи, отримані від ліцензування української ІВ.Державні гарантії — надання державних гарантій або співфінансування на витрати на патентування у ключових закордонних юрисдикціях для технологій, визнаних стратегічно важливими (до 50%).Пріоритетне держзамовлення — лише для розробників, у яких ІВ юридично належить українській юрисдикції.Страхування ризику втрати ІВ — окремий напрямок страхових продуктів, що захищає авторів і стартапи від неправомірного відчуження їхніх прав.Крім того, існують чудові можливості для розвитку спеціальної освіти та набуття специфічних компетенцій у створенні та виробництві озброєнь.фото: gettyimagesПотрібна також національна програма навчання з ІВ для інженерів, викладачів і підприємців. Пропонуємо тут виокремити три базові навчальні модулі:Курс “Основи захисту інтелектуальної власності”типи ІВ: патенти, торгові марки, ПЗ, ноу-хау;процедури подання заявок, виплата роялті, судовий захист.Угоди про нерозголошення (NDA)структура документа: сторони, обсяг інформації, строк, відповідальність;адаптовані шаблони для військових і наукових проектів.Меморандум про взаєморозуміння (MoU)використовується до укладання контракту;фіксує наміри сторін без передачі прав;обов’язкові розділи: мета, юрисдикція, строк, порядок врегулювання спорів.Звісно, не зайвою буде й професійна консультаційна підтримка. Вона може містити такі ключові моменти: Гаряча лінія та онлайн-платформа при ООІВ — консультації для інженерів і стартапів, база знань, шаблони документів, відео інструкції.Залучення патентознавців та юристів з ІВ до системи підготовки кадрів і акселераторів технологічних проектів.Професійна сертифікація експертів ІВ — на зразок міжнародної системи WIPO Academy.Вважаємо також важливим елементом розвитку національної системи цільову підтримка торговельних марок і програмного забезпеченняТорговельна марка (ТМ) — це не лише елемент бренду, а й юридичний інструмент контролю над прибутком. Без ТМ компанія не може отримувати стабільні роялті. Акцент на необхідності ранньої реєстрації ТМ для запобігання її захопленню або використанню іноземними партнерами при виході на міжнародні ринки.Програмне забезпечення (ПЗ) — повинно реєструватися як об’єкт авторського права, щоб власник отримував частку від кожного комерційного використання. Спрощення та переведення у цифрову систему процесу отримання Свідоцтва про реєстрацію авторського права ПЗ, щоб він був максимально швидким і дешевим для розробників дронів та ШІ-рішень.Роялті-механізм — держава має сприяти створенню Фонду підтримки роялті, який фінансує патентні збори й допомагає авторам зберігати свої права.Замість висновку: новий рівень незалежності - інтелектуальнийРеалізація означених заходів допоможе не лише зберегти цінні українські технології для країни, а й перетворити Україну з "лабораторії ідей" на суверенного гравця на глобальному ринку оборонних технологій.Україна має не лише захищати своїх винахідників, а й закріплювати права на їхні відкриття всередині країни. Бо той, хто володіє патентами, — володіє майбутнім.Захист інтелектуальної власності — це не бюрократія, а питання національної безпеки. Від цього залежить, чи захистить себе країна у війні. українська система РЕБ компанії "Квертус", що використовуються для протидії безпілотникам, фото: gettyimagesМатеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.