Світ, у якому ми живемо, стає дедалі менш демократичним. Майже половина населення планети сьогодні живе під владою авторитарних режимів. Про це багато говорили на цьогорічному Open Government Forum в Іспанії і прямо визнали, що авторитаризм не просто зростає, а кидає відкритий виклик демократії.

У світі, де популісти й автократи навчаються маніпулювати демократичними інструментами, навіть символічні рішення мають значення. Те, що Дональд Трамп не став нобелівським лауреатом — нагадування світу, що демократія ще здатна чинити опір популізму та тоталітаризму.

Ми говоримо про залучення громадян, відкритість влади, підзвітність і довіру. В цей час автократії розвивають зовсім інші технології: створюють паралельні реальності через дезінформацію, маніпулюють виборами, будують культ сили та розвивають цензуру.

Демократії намагаються переконувати, коли автократії вже нав'язують. Фактично світ демократичних країн поки не знає, чим саме відповісти.

Письменниця Енн Епплбаум у книзі "Twilight of Democracy" описує цей процес як повільне сповзання у комфортну авторитарність. Демократія старіє, коли починає виправдовувати слабкість цінностями компромісу. На форумі про це говорили відкрито: більшість країн визнають ризики, але поки не готові діяти.

Складається враження, що для багатьох держав демократія — це тема для круглих столів, а не для боротьби. Далеко не всі учасники події згодилися з тезою голови Комітету свободи слова Верховної Ради Ярослава Юрчишина, що найкращий захист для демократії — це допомога зброєю Україні.

Україна і Грузія стали чи не єдиними прикладами країн, де демократію доводиться захищати буквально зі зброєю в руках. Для нас збереження демократії стало питанням виживання нації. Ми не можемо дозволити собі "втомитися" від підзвітності чи прозорості, бо саме вони зараз тримають країну вкупі, дозволяють суспільству слідкувати та впливати на рішення посадовців.

Багато учасників форуму відзначали, що Україна в умовах війни не згортає відкритість, а навпаки розширює її. Це викликало щирий подив. Замість логічного "закриття" ми демонструємо, що довіра суспільства — не менш стратегічний ресурс, ніж зброя.

Показовий приклад — рішення Верховної Ради відновити прямі трансляції своїх засідань. У час, коли навіть союзники вважають такі кроки ризикованими, український парламент обрав відкритість. Звичайно, не останню роль у цьому відіграли масові протести на захист незалежності антикорупційної структури.

Ще одна тема, яка лунала в Іспанії — як зберегти довіру між громадянами та владою, коли країна проходить через шок. Для України відповідь — у цифровізації. Упрозорення закупівель, відкриття тендерної документації, запуск сервісів, які дозволяють вирішити низку проблем дистанційно та без посередників, та багато іншого .

Нові сервіси Резерв+ та Армія+ роблять прозорішими навіть процеси обліку та документообігу в армії. Це те, що ще кілька років тому здавалося неможливим. Звісно, з новими інструментами є ще деякі питання, але діджиталізація поступово змінює логіку державного управління — від старої бюрократії до сервісної моделі.

На форумі не раз повторювали тезу про те, що демократичні держави мають оновити свій суспільний договір. Але говорити про це — не те саме, що діяти. Україна стала живою лабораторією відкритого врядування в умовах війни. І, можливо, саме тому викликає інтерес і довіру там, де інші вже втрачають віру в демократію.

Сьогодні для України важливо повернутися до глобальної спільноти відкритих парламентів. Саме над цим зараз працює міжфракційне об'єднання "Відкритий парламент України" та створена при ньому Експертна рада. Ми готуємо новий План дій на три роки, який має зробити Верховну Раду ближчою до громадян і відповіднішою до європейських стандартів відкритості.

На іспанському форумі звучало багато цінних думок, але для мене головний висновок у тому, що демократію не можна зберегти, якщо її не готові захищати.

Демократія має бути сильною, рішучою та послідовною, і саме Україна яскраво демонструє, що демократію треба захищати зброєю, не втрачаючи відкритості.

Віта Думанська , Рух ЧЕСНО