Про це для Еспресо розповіла правозахисниця білоруського центру "Вясна" Анастасія Васильчук. Статті, які інкримінують затриманим – сприяння екстремістській діяльності."У нас є така стаття – 361-4. Людям можуть загрожувати різні терміни покарання, зокрема колонія, або так звана "хатня хімія" – це обмеження волі, або направлення до виправної установи відкритого типу, або без направлення туди. Тобто вироки можуть бути різними. І те, що ми наразі бачимо, скоріше за все, залежить від того, кого саме затримали, а також від кількості епізодів. Наприклад, скільки разів людина зв’язувалася з ботом –  один, два чи більше", – пояснює Анастасія Васильчук.Вона зазначає, що більшість затримань почалися навесні цього року, тривають донині і наразі не видно, щоб терор зупинявся."Більшість людей, про яких нам відомо, досі перебувають у слідчих ізоляторах і чекають судів. Судові процеси ще не відбулися, хоча деякі вже розпочалися. Є інформація, що деяких людей із Мінська перевозять у регіони, і зараз переважно суди щодо "Білоруського Гаюна" відбуваються саме там, а не в Мінську. Вироки бувають різні. Але поки що ми бачимо, що людям, як правило, призначають кілька років позбавлення волі. Наприклад, є дані про випадок у Могильові, де людину засудили на 4 роки. Точно не пам’ятаю, скільки там було епізодів, але людина отримала колонію".Анастасія Васильчук каже, що загалом ситуація така, що в Білорусі з весни немає доступу до відкритої бази судових розглядів, де раніше можна було відстежувати політично мотивовані кримінальні справи. Тому правозахисники не можуть оцінити точну кількість таких справ, лише орієнтовно, за непрямими ознаками."На сьогодні ми володіємо інформацією про 88 підтверджених справ, пов’язаних із "Білоруським Гаюном", але розуміємо, що реальна кількість значно більша. Йдеться, ймовірно, про десятки, а то й сотні відкритих кримінальних справ по всій країні.Лише згодом ми зможемо зрозуміти реальні масштаби", – наголошує вона.За що переслідують білорусівЗа словами правозахисниці, у Білорусі сотні Telegram-каналів і чатів визнані екстремістськими формуваннями. До них належать незалежні медіа, що практично всі оголошені "екстремістськими". Правозахисний центр "Вясна" також визнана екстремістським формуванням."У цьому контексті немає різниці, чи це "Білоруський Гаюн", чи "Вясна", чи якесь велике медіа. Фактично всі люди, які взаємодіяли з нами чи з "Гаюном", перебувають під однаковою загрозою. Це, безумовно, порушення прав людини, права на збирання, поширення й передачу інформації. Адже фактично людей затримують лише за те, що вони фотографували техніку чи пересування літаків. І ці знімки вони передавали не лише "Гаюну", але й незалежним ЗМІ", – додає експертка.Якщо під час затримання у людини знаходили листування з тими чи іншими структурами чи ініціативами, то їй загрожує покарання не лише за взаємодію з каналом "Білоруський Гаюн", а й за будь-яку комунікацію з іншими незалежними організаціями. Це, безумовно, катастрофічна ситуація, –  наголошує правозахисниця.Як реагує білоруське суспільствоНа запитання, як реагують білоруси на нову хвилю переслідувань, експертка відповідає так: "Це радше питання до соціологів, як зараз поводяться люди в Білорусі. Але загалом ми бачимо, що люди максимально залякані. Особливо за п’ять останніх років вони звикли жити в атмосфері страху та репресій. Свідомо або несвідомо намагаються рятувати свою психіку".Багато хто відмовляється стежити за незалежними новинами, намагається ізолювати себе від інформації."Люди сприймають це як звичну рутину. Вони втомилися, відчувають постійний страх. І білоруська влада це чудово розуміє та активно використовує", – пояснює Васильчук.За її словами, нинішня мета режиму, створити ілюзію стабільності для міжнародної спільноти."Зараз ідуть переговори з американцями та іншими сторонами, і влада хоче показати картинку – мовляв, у Білорусі все спокійно, нічого не відбувається. Для цього закривають публічні бази судових розглядів, стає дедалі складніше отримувати інформацію з відкритих джерел. Влада перестала навіть публікувати затримання, які ще кілька років тому регулярно з’являлися в пропагандистських каналах. Тепер – тиша. Ми дізнаємося про затримання лише через власні джерела. Водночас офіційна картинка виглядає так: у країні все гаразд".Таку політику у "Вясні" називають "тихими репресіями" або "тихим терором".Довіково"Білоруський Гаюн" – це моніторинговий проєкт, який відстежував військову активність російських і білоруських військ. Там відстежували російські безпілотники, які залетіли на білоруську територію, перекидання військової техніки та будівництво оборонних споруд. Проєкт визнаний білоруською владою "екстремістською організацією". Групу "Гаюна" в Телеграм-каналі створили перед початком російсько-української війни. Перші два місяці війни команда працювала цілодобово і без вихідних. У лютому та березні в проєкті писали в середньому о по півтори тисячі осіб на день. Станом на 25 лютого 2023 року, на телеграм-канал проєкту було підписано понад пів мільйона людей5 лютого 2025 року канал повідомив, що "в результаті несанкціонованого входу було отримано доступ до чату з ботом, де збиралася інформація від передплатників проєкту". В результаті користувачі, які надсилали інформацію до ботів, опинилися під загрозою ідентифікації. 7 лютого 2025 року стало відомо про перше затримання людини у зв'язку з витоком: ним виявився працівник Мозирського НПЗ. 7 лютого 2025 року проєкт зупинив роботу. Назвали канал на честь білоруського міфічного персонажа лісового духу Гаюна.