Про це Еспресо розповів Микола Пасічний, професор кафедри фінансів Державного торговельно-економічного університету, експерт Growford Institute.Пане Миколо, останні дослідження експертного середовища показують, що ринок тіньових електронних сигарет стрімко зростає. В чому причина? Адже відповідні установи регулярно звітують про вилучення тіньового товару, але цифри втрат державного бюджету все зростають. Причин є декілька.  Перша: ринок електронних сигарет швидко зростає. Зараз по всьому світу світі налічується понад 100 млн споживачів вейпінгу. Декілька років тому це було лише 50 млн. Тобто ринок подвоївся. Ростуть доходи виробників електронних сигарет. Поширеність куріння зростає в США, в ЄС, в азійських країнах. Зростає вона і в Україні, згідно дослідження Київського міжнародного інституту соціології.По-друге, у нас введена заборона на виробництво, імпорт і продаж ароматизованих електронних сигарет. Це стало точкою біфуркації розквіту нелегального ринку. Ця проблема є схожою для багатьох країн світу, тому що на початку цей ринок не регулювали, держава не втручалася, а потім ввели жорсткі обмеження, що призвели до нелегалу.У багатьох розвинутих країнах світу нелегальний ринок буяє. В Австралії зараз ринок нелегальних електронних сигарет 90%, у Сполучених Штатах - 50%, у Великобританії понад 50%. В Україні спостерігається недостатній рівень державного контролю за виробництвом, за обігом цього підакцизного товару. Виходить, що оскільки діють заборони, то тепер вони продаються без будь-якого контролю, безпекових норм, без сплати податків, а натомість організована злочинність процвітає. І аналогічна ситуація у високорозвинутих країнах світу. Яка зараз структура цього нелегального ринку? Що він включає в себе?Загальна цифра нелегального ринку - 93,6%. Згідно наших власних аналітичних досліджень, нелегальний ринок у нас також близько 93%. Отже, ринок майже весь нелегальний: це його основна проблема.40% рідини, а саме рідина, що використовується в електронних сигаретах, є підакцизним товаром, потрапляє шляхом контрабанди. Рідина потрапляє до нас або у різних ємностях, або вже заправлена у девайси електронних сигарет. 60% — це контрафакт, це те, що виробляється в Україні, а потім активно просувається або в якості самозамісів, або нелегальної продукції. Можна було б сказати, що через кордон до нас потрапляє щось невеликими нелегальними партіями. Але це не зовсім так, тому що у липні цього року Офіс Генерального прокурора скерував до суду справу щодо дуже великої партії незаконної продукції, імпортованої з Китаю: вона була вилучена, а її вартість оцінюється до 100 мільйонів гривень. Тобто і великими партіями це потрапляє в Україну. Щоб зарадити ситуації, потрібно задіяти компоненту, що включає і посилення роботи митниці, і прикордонної служби, і Бюро економічної безпеки, і податкової, і також інших інституцій на внутрішньому ринку. Одноразові електронки, які дуже популярні серед молоді в усіх країнах світу, це на 99% нелегальний ринок. Може бути 1% похибки: тож  вирогідність, що 100% одноразок є абсолютно нелегальними…  Дійсно, масштаби нелегальної структури шалені. Але якщо ми говоримо про економічний аспект, то головне - це втрати державного бюджету. Чи обраховані цифри? Скільки могла б скарбниця отримати доходів, які б пішли на підтримку соціальних сфер, підтримку ЗСУ, якби ринок працював по-білому?Щороку ми втрачаємо 5 мільярдів гривень акцизного податку. Також є податок на додану вартість. За оцінками Гроуфорд інституту і кафедри фінансів Державного торговельно-економічного університету, це  складає приблизно 2 мільярди гривень. Півмільярда – це мінімум те, що втрачає роздрібний акциз, те, що втрачають бюджети органів місцевого самоврядування, територіальних громад.Отже, якщо ми це складемо, мінімум 7,5 млрд грн у 2025 році бюджет недоотримає.Що це таке у вартісному вираженні, скажімо, для військових? Це 900 дронів "Лютий", які є найбільш ефективними, за словами нашого Верховного головнокомандуючого. Або це 350 ракет "Фламінго", якими можемо вражати тили супротивника і показувати свою інституційну спроможність.Це близько 80% усіх видатків, які виділяються на Національну академію наук у 2026 році. Тобто це колосальні кошти, які ми могли б спрямувати або в розвиток military high-tech, або ж на наше посилення обороноздатності. Тоді як вирішити цю проблему? Які перші кроки зробити, аби, бодай частка від цієї суми все ж потрапляла до держбюджету?Перша і основна проблема, що ринок нелегальний. Друге, - потрібно подивитися, що ж там є на ринку. Є така штука, як самозаміси, або «зробив все сам», що дуже активно просувається. Навіть на сайтах, де дуже багато продається цих електронних девайсів або електронних сигарет, або рідин до них, є відповідні інструкції, яким чином зробити цей самозаміс.До речі, за аналітичними оцінками, близько четвертої частини усіх електронних сигарет і рідин до них продається через мережу інтернету. Тобто, це робить їх високодоступними саме для молодого покоління. Що потрібно з цим робити? Перше, на рівні держави посилити інституційну спроможність Бюро економічної безпеки. З досвіду високорозвинутих країн світу, жодне завдання з протидії нелегальному ринку підакцизних товарів, не обходиться без виділення додаткового фінансування. У проєкті бюджету на 2026 рік у США вперше на боротьбу з нелегальним ринком вейпінгу окремою статтею виділено 200 мільйонів доларів. Австралія додатково виділяє кошти на державні прикордонні служби, державні митні служби для боротьби з контрабандою. Аналогічно діють і в європейських країнах. Для ефективної боротьби із нелегальним ринком потрібно виділяти додаткове фінансування. Це факт.В Україні потрібно посилити координацію діяльності Національної поліції України, Податкової служби України, Бюро економічної безпеки.Не обійтись без залученості органів місцевого самоврядування: великі міста втрачають десятки мільйонів гривень від недонадходження роздрібного акцизу, вони мають бути залучені до ідентифікації та протидії нелегальному ринку електронних сигарет. Якщо в нас значна частина товарів, оптові поставки, роздрібні поставки, постачається через операторів поштового зв'язку, то вони мають комунікувати із державою і також бути залученими до боротьби і нелегальними товарами.Є приклад Сполучених Штатів: вони вже з 2024 року залучають поштових операторів, посилюючи вимоги ідентифікації. Бо це системна проблема.Україна нічим не відрізняється. Можливо, у нас дещо гірший енфорсмент, але останнім часом ми бачимо інтенції і Бюро економічної безпеки, Офісу Генерального прокурора, парламенту й інших інституцій задля того, щоб протидіяти нелегалу та залучити кошти до бюджету. Потрібно боротися із самозамісом, потрібно все ж таки ідентифікувати основних виробників, а потім - те, як вони здійснюють дистриб’юцію. Ми не можемо лише ловити дрібних торговців: роздрібний продаж – це, як кажуть, симптоми.  Як нам звітує Бюро економічної безпеки, виробництво, дистриб’юція і роздрібний продаж – все це здійснюється системними гравцями, і довго знаходитися непоміченими вони не можуть. Тому завдання держави – завдавати болючих ударів по нелегалам комплексними діями.